Світ грибів і грибників

Світ грибів цікавий і різноманітний. В одній з легенд, записаній на Прикарпатті, говориться, що св. Петро, мандруючи з Ісусом Христом, якось дуже хотів їсти, а коли крадькома відкусив шматок хліба, Спаситель щось його запитав. Щоб відповісти, Петро мусив виплюнути хліб, і з того взялися гриби. За іншою версією: св. Петро нишком ламав хліб із торбини, гублячи крихти, з яких виросли гриби. Пращури вважали, що гриби взялися з тіла Господнього, ацтеки їх так і називали – «Боже тіло».

В народних уявленнях гриби наділяються демонічними властивостями, співвідносяться з потойбічним світом. Вважалося, що гриби – живі істоти, які вміють розмовляти і перетворюватися у різноманітні демонічні істоти, монети, золото. Вони можуть уявлятися зачарованими відьмами або карликами, віднімати у людей силу і здоров’я. Тому, здавна до збирання грибів ставилися з певною пересторогою.

Згідно з народними уявленнями, все, що народжується в лісі, належить господарю лісу – лісовику, тому гриби і ягоди треба ще вміти взяти, з особливим словом, щоб з одного боку, не розсердити лісового господаря, а з іншого, – щоб не прийти додому з порожніми кошиками : “Без щастя і по гриби не ходи”.

Збирання грибів супроводжувалося численними обрядовими дійствами і забобонами: у цей час не хрестилися і не молилися, залишали перші гриби у дуплах дерев, виголошували замовляння, не дозволяли збирати гриби вагітним… У кожного справжнього грибника є своє заповітне слово “на підхід до лісу”, наприклад: “Земле-матушко, прости мені. Ліс і листя, допоможіть мені, Господи, на всіхню частку” або таке «Господарю Лісовий, Господине Лісова, звідки взяли, туди і приведіть, грибів-ягід зібрати допоможіть». Вірили, отак скажеш, і лісових гостинців назбираєш повний кошик, і ніколи не заблукаєш.

Вирушаючи за грибами, підкидали козуб, загадуючи про вдалий або невдалий збір: “Дай Боже, повну, щоб з верхом набрати». Коли козуб стане на денце – це до прибутку, якщо ж перекинеться догори дном – погана прикмета. Якщо йде дощ і при цьому світить сонце, то після такого дощу неодмінно підуть гриби. Повсюдно поширене повір’я, про те, що гриби «ховаються» від грибників. З цієї причини існує заборона співати у лісі, бо «гриби порозбігаються».

Якщо ніч на Різдво зоряна, така ж на Новий рік і на Водохреще – то влітку буде багато ягід і грибів. Підмітили, якщо багато мошкари – буде щедрий врожай на гриби. А якщо багато грибів, то буде й багато хліба: “Коли грибовно – тоді й хлібовно”. Однак надзвичайно рясний врожай на гриби вважається дуже поганою прикметою – до війни. Старожили пригадуюють, що влітку і восени 1940 року, коли гуркіт Другої світової вже наближався до західних кордонів України, ліси були надзвичайно багаті на гриби. Схожа картина спостерігалася восени 2013 року.

На Землі існує близько мільйона видів грибів, з яких людині відомі лише 10 відсотків. Гриби займають проміжне місце між рослинами і тваринами: за ознаками рослин їм властиві нерухомість, постійний зріст, наявність кліткових стінок, у той же час гриби мають цікаву тваринну ознаку, а саме у своїх клітинних стінках вони містять особливу речовину – хітин, з якого складаються покрови павуків, раків та інших членистоногих.

Мають гриби притаманні лише ім властивості – майже усі види грибів формуюють грибницю або міцелій. В грибах відсутній хлорофіл, тому вони не можуть живитися від сонячного світла, як рослини. На відміну від тварин у грибів відсутній шлунок, щоб перетравлювати їжу. Тому їх віднесли до окремої категорії.

Гриби налагодили симбіоз з іншими організмами: вони споживають вуглеводи і інші речовини, які виробляють рослини, і в свою чергу, постачають рослинам мінеральні речовини.

Гриби – важлива ланка екосистеми поряд з рослинами, тваринами, вірусами та бактеріями. Вони розкладають органічні речовини на неорганічні, тим самим повертають важливі поживні речовини екосистемі, а саме: розкладають гниючу деревину, відновлюють трав’яний покрив землі і збагачують родючі грунти. А ще: зміцнюють ослаблу імунну систему; виробляють вітаміни А, B1, B2, С, D, PP, містять вільні амінокислоти і рибонуклеотиди, тому за своєю харчовою цінністю не поступаються м’ясу; стимулюють травлення; мають неповторний смак.

Правда, інколи вони можуть вбивати необізнаних та неуважних. Тому, перед тим як вирушити на «тихе полювання», озбройтеся корисними порадами про види грибів та правила їх збору, способи приготування, та правила поводження в лісі. В нагоді Вам стануть книги і періодичні видання, зібрані в Чернігівській обласній бібліотеці для юнацтва (вул. Т.Шевченка, 63), які містять докладну інформацію за цією темою.

Наостанок пропоную кілька рецептів грибних страв, перевірених власним досвідом.

ГРИБНА ІКРА

  • Гриби (лісові відварені) – 1кг
  • Морква – 300 г
  • Цибуля ріпчаста – 300 г
  • Сіль – за смаком
  • Олія для смаження

Приготування:

Моркву натерти на буряковій терці, цибулю нарізати півкільцями. Викласти овочі у пательню з розігрітою олією, підсолити і обсмажувати, помішуючи, близько 40 хвилин.
Овочі охолодити і разом з грибами пропустити через м’ясорубку. Викласти отриману масу у пательню і смажити, помішуючи, ще 10 хвилин.
Гарячу ікру розкласти у чисті банки і стерилізувати 35 хвилин. Потім щільно закрити кришками, охолодити і зберігати у прохолодному місці.

ГРИБНА ТОМІКРА

  • Гриби (лісові відварені) – 3 л
  • Морква – 1 кг
  • Цибуля – 1 кг
  • Томатна паста – 0,5 л
  • Олія – 200 мл
  • Перець чорний, сіль, часник за смаком

Приготування:

Відварені гриби пропустити через м’ясорубку. Цибулю і моркву подрібнити і підсмажити. До підсмажених овочів додати гриби, сіль, перець. Масу ретельно перемішати і тушкувати 30 хвилин на слабенькому вогні, періодично помішуючи. Додати томатну пасту і тушкувати ще 20-30 хвилин. Викласти у стерилізовані банки, закрити кришками. Не розраховуйте на тривале зберігання, бо продукт вийде дуже смачний.


 

Використана література:

Вавриш П.Ш. Грибы в лесу и на столе / П.Ш.Вавриш, Л.Ф.Горовой. – К: Урожай, 1993. – 208 с.

Васильев Д. Не отравитесь грибами! / Д.Васильев // Будь здоров!. – 2011. – № 7. – С.75-60.

Войтович В.М. Українська міфологія / В.Войтович. – Вид. 4-те. – К. : Либідь, 2015. – 664 с. : іл.

Волков А. Грибное царство / А.Волков // Открытия и гипотезы. – 2009. – Окт.(№10). – С.18-20.

Гаврилюк А. Європейський день грибів / А.Гаврилюк // День. – 2016. – 23 верес. (№171-172). – С. 25.
Йдеться про гриби як важливу ланку екосистеми поряд з рослинами, тваринами, вірусами та бактеріями.

Грибная пора // Лиза. – 2017. – №32. – С.16-17.
Рецепти грибних страв.

Давидова Г. У царстві грибів : бесіда з учнями / Г.Давидова // Позакласний час. – 2012. – № 13-14. – С. 69-80.

Дудка И.А. Грибы : Справочник миколога и грибника / И.А.Дудка, С.П.Вассер. – К: Наукова думка, 1987. – 534 с.

Зінченко Т.А. Про гриби нічого не знаєш – що ж у лісі ти шукаєш? / Т.А.Зінченко // Позакласний час. – 2010. – № 9. – С.103-112.

Как вырастить лесные грибы // Для дома. – 2013. – 2 июл. (№ 27). – С.11.

Маринади на вашому столі // Здоров’я і довголіття. – 2017. – 24-30 січ. (№ 3). – С. 1.
Наведено рецепти маринованих страв, зокрема, грибів.

Морсова Н. Грибная жизнь / Н.Морсова // Будь здоров!. – 2013. – № 10. – С.84-88.
Наведено обгрунтування, що гриби – санітари лісу.

Рощин О.М. Гриб-грибок, стрибай у козубок / О.М.Рощин. – К: Веселка, 1985. – 72с.

Рябченко В. Шампиньоны круглый год / В.Рябченко // Наша дача. – 2013. – № 20. – С.16.

Семенов А.И. О грибах и грибниках / А.И.Семенов. – Симферополь: Таврия, 1990. – 186с.

Федоров Ф.В. Грибы / Ф.В.Федоров. – Чебоксары, 1994. – 232с.

Мітки: , , ,