Знайди себе в танці

Танці – гармонія і краса, танці – це вираз душі танцівника, танці – один із способів спілкування людини… Це жива мова, якою людина говорить з іншими людьми, зі світом та з собою.

 

Танцювальне мистецтво народилося на світанку людства. Це мистецтво дуже корисне для нашого фізичного здоров’я, адже під час ритмічних рухів танцю скорочуються всі м’язи, прискорюється кровообіг, поліпшується обмін речовин. Заняття танцями компенсують усі проблеми, отримані нами в спадок від малорухомого стилю життя. Доведено, що майже в усіх жінок, які ходили на танці, пологи проходять набагато легше і без ускладнень, ніж у тих, хто такими заняттями нехтував.

Здавна був відомий гармонійний вплив танцю на психічне здоров’я. Танець використовується для вираження всього діапазону людських емоцій, думок та установок. Серед різних видів психотерапії є й танцювальна.

Першою леді танцювальної терапії вважається Меріен Чейс. Вона приходила в палати лікарні святої Елізабет у Вашингтоні і танцювала з хронічними хворими (у 40-х роках минулого століття). Після таких занять учні Меріен відчували гармонію, емоційне звільнення і поліпшення свого душевного стану.

А чим відрізняється танцювальна терапія від танцю? У танцювальній терапії ми більше цікавимося тим, як ми відчуваємо рух, а не те, як ми виглядаємо. Танець – це справді естетичний спектакль, що його виконує добре тренований танцівник. Танцювальна терапія – демократична, танцювати можуть усі, вміння танцювати, стать чи вік не мають значення…

Дуже важлива для танцювальної терапії присутність людини в теперішньому часі. Адже ми з вами не завжди живемо сьогоднішнім: ми часто або переживаємо минуле, або мріємо про майбутнє…

Танцювальна терапія сприяє особистісному росту людини, переживанню невідомих раніше почуттів, осмисленню своїх проблем. Наше тіло часто «кричить» до нас перевтомою, головним болем, різними хронічними хворобами. Танцювальна ж терапія запрошує тіло до відвертої розмови, дає йому можливість виговорити свої проблеми…

Увімкніть музику, яка вам подобається, і спробуйте виразити в танці свої емоції, те, що давно «накипіло» на серці, – страх висоти чи страх перед маленькою сірою мишкою, відчуття самотності, сварку з найкращою подругою, непорозуміння з батьками чи сварка з коханим…

Рух може привести вас у будь-яку ситуацію, історію, яка так і залишилася незакінченою у вашому житті. Танець – це одна з багатьох можливостей розповісти про себе мовою власного тіла, в русі і в музиці виразити себе.

Танго

Танго зародилось в портових тавернах Буенос-Айреса і дивовижним чином поєднало в собі гарячий латиноамериканський темперамент і доброчесність католицької церкви. Стримане і пристрасне одночасно, воно передбачає абсолютно особливе взаємовідношення в парі.

Чоловік – стовідсотковий лідер, він повністю бере на себе відповідальність за рух пари. Роль жінки полягає в тонкому відчутті, наслідуванні, вмінні і готовності повністю довіряти партнеру своє тіло. В танго традиційні жіночі і чоловічі ролі закріплені жорстко.

Вибираючи цей танець, людина швидше всього хоче отримати те, чого їй не вистачає в реальних стосунках: жінка хоче відчути себе слабкою, а чоловік – безперечним лідером. Танцюючи танго, поринаємо в чуттєву і емоційну близькість, не вимовляючи ні слова, розмовляємо за допомогою рухів. І в цій розмові потрібно бути не тільки зачарованим, але й зосередженим: навіть маленький невірний крок здатний тимчасово порушити гармонію пари. Як, зрештою, і в житті…

Вальс

Цей прекрасний танець на початку 19 століття викликав справжній фурор. Але офіційне відношення до цього танцю спочатку було досить обережним, на балах його дозволяли танцювати не більше 10 хвилин: обійми кавалера і дами вважались не зовсім пристойними.

Але це не завадило вальсу швидко підкорити Європу. Уміння танцювати вальс – ознака аристократизму, свого роду знак касти: адже саме його танцюють на балах. Цей танець дозволяє багатьом позбутись комплексу «провінційності і меншовартості».

Вибираючи той чи інший танець, ми здійснюємо певні бажання і мрії. Бальні танці красиві самі по собі, але вони ще й реалізують наш потяг до «красивого життя» – в символічному значенні цього слова. Вальс дає можливість тимчасово перенестись в іншу епоху, приміряти роль, яка в реальному житті недоступна. В танці змінюється наше самовідчуття: демонструючи тіло, ми знаходимо … себе.

Вмикайте музику, танцюйте самі, зі своїми коханими, з дітьми й онуками… Танці дають шанс стати гармонійними й успішними особистостями, дарують нам бездоганну осанку та володіння тілом, блиск лідерства в очах…

Життя можна порівняти з танцем. Спочатку віденський вальс кружляє нам голову. На обличчі легкий рум’янець. Ти задихаєшся від захвату і щастя. Раз, два, три… раз, два, три… раз, два, три…

 

Але час невмолимий. Запальна полька буднів стирає підбори бальних туфельок від швидкого перебирання ніг… Іноді повсякденність розбавляється блискавичністю гопака, а згодом переходить у низку маленьких, незначних менуетів життя – дрібних, іноді граціозних па… Життя як танець…
Помиляємося, збиваємося з ритму, падаємо від втоми і знову піднімаємося… Робимо паузу… І знову, під впливом почуттів, які раптово охопили, танцюємо пристрасне аргентинське танго… А потім знову щось втрачаємо, щось знаходимо… і все повільніше танцюємо… Життя як танець…
Мітки: