Товарний потяг «Лемківщина – Франківськ»

«Полетів би-м на край світа, 

Як вітер, що в полі літа, гей, 

В гамерицький край. 

Лем жаль ми тя, моя хижо…

Солом’яна, жаль……»  (Лемківська пісня)

Перший день весни Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка зустрічав на гастролях у Львові. Драму- концерт лемківської пісні «Вигнані з раю» презентували на сцені «заньківчан».
Перше, що подумала, побачивши афішу: «Щось класичне, історичне, трагічне». А як інакше можна розповісти про операцію “Вісла”? Погляд зупинився на режисеру-постановнику Ростиславу Держипільському, який славиться свої сучасним, свіжим, неординарним баченням. Згодом відбулася й особиста зустріч із режисером та акторкою і виконавицею Галиною Баранкевич. Мене зацікавило: «Невже таку страшну історію можна подати легко і сучасно, при цьому не втративши суті? Йду!» – вирішила, і була не розчарована.

«Аншлаг!», – подумалось, коли увійшла до Львівського драмтеатру імені М. Заньковецької. Повний зал людей і додаткові стільці. Кілька хвилин і важка зелена завіса піднімається. В залі чути гул вітру, а на сцені восьмиметрова металева конструкція, яка символізує товарний потяг, яким вивозили людей під час операції «Вісла». Глядачі затамували подих, музика солодко розлилась по тілу. Перед нами – чарівна лемкиня, головна героїня вечора – Галина Баранкевич.

Перші акорди взято! Музика переносить нас в далекі 1940-і роки. Легко, без агресії, але з таким «пекучим болем». Співпереживати й співати, хочеться слухати та відчувати.

«Кед ми прийшла карта», «Ой верше, мій верше», «Іванку, Іванку, купи ми рум’янку», «Ішло дівча лучками» та ще багато лемківських пісень звучало цього вечора. То хотілось плакати, то сміятись, навіть реготати. Дивні почуття боролись в душі.

Відразу стає зрозуміло, це не вистава, чи концерт – це повноцінне шоу. Галина Баранкевич вміло поєднує акторську гру і спів, ні на секунду не залишивши свого глядача наодинці з думками. Переодягається і змінює образ, вона також на сцені. Усе динамічно і легко. Свою роль актриса грає правдиво і життєво, адже в основі закладено власну драму сім’ї.

«У моїй великій лемківській родині ДзюбинськихРепелів та Галиків я знайшла джерело натхнення, яким хочу поділитися з Вами…»    

В інтерв’ю Галина Баранкевич розповідала, що в 1945 році, її бабусю, якій на той час було 11 років, з родиною вивезли товарним потягом із Лемківщини на Східну Україну. Маючи на збір кілька годин, багатодітна сім’я, окрім необхідних речей взяла з собою акордеон і скрипку, адже без пісні не уявляла свого життя.

Драма-концерт “Вигнані з раю” – це театральне дійство, яке поєднує у собі класичну виставу з народними лемківськими піснями й танцями. Веселі історії дівування і перше кохання, справжнє весілля з бійкою, радість материнства і проводи на війну, любов до всього рідного і незламна віра.

На виставі були присутні лемки та їхні сім’ї. Панувала родинна атмосфера. Їм боліло, але пісня – рятувала. Вони підспівували й співали. Не обійшлось і без пригощення. Спочатку яблука, а потім полилась “українська горілочка”. Ось такі вони лемки – поспівати, потанцювати, пригостити, а коли треба посумувати та поспівчувати.

Під час концерту разом із Галиною Баранкевич виступив режисер-постановник та директор Франківського драмтеатру Ростислав Держипільський. І якщо в дійстві йому була відведена жартівлива роль, то в реальному житті – він дуже сильно перейнявся історією, яку йому розповіла Галина. Все зваживши, вони втілили її в життя.

“Я – гуцул, але лемківська тема, мене болить”

«Вигнані з раю» – це сучасно про минуле і трагічне. Завдяки продуманості та чудовій акторській грі було витримано баланс: не зробити виставу занадто сумною, чи надто веселою. Не перейти межі – вдало поєднати акторську майстерність і спів, а ще зробити екскурс у минуле і не загубитись у ньому.

Самій конструкції на сцені могла б позаздрити співачка Мадонна. Але в нас в Україні є своя, ще краща Мадонна – це Галина Баранкевич – «Браво!».

Коли вам скажуть, що це був сольний концерт, чи драма, не вірте. Це було суцільне дійство. Великий організм з акторами, музикою, “картинкою”, який діяв злагоджено, без права на помилку. Це було свіжо, чого так бракує класичним театрам.

Однойменний альбом «Вигнані з раю», співачка презентувала у травні 2015 року. До нього увійшло 14 пісень.

Послухати можна тут: https://soundcloud.com/galyna-barankevych/sets/galina-barankevich

ФОТО у статті було використано зі сторінки Галини Баранкевич у Facebook

 

Мітки: , ,