Україна – Солідарність – НАТО

28 березня у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся семінар «Україна – Солідарність – НАТО». Народні депутати, курсанти, студенти та викладачі місцевих ВНЗ зібрались, аби зруйнувати міфи щодо євроатлантичної інтеграції та поставити запитання про наболіле.

 

Як заявила Ірина Фріз, голова Постійної делегації України у Парламентській Асамблеї, українське законодавство вже частково підготовлене до євроатлантичної інтеграції. Величезним кроком до цього стало визнання курсу на НАТО. Однак поки підтримка такого рішення серед українців залишається хиткою, зустрічі зі студентами продовжаться.

«Тільки якщо студентство стане носієм ідеї євроатлантичної інтеграції, нам вдасться якісно завершити процес», – додає пані Ірина. У рамках семінару студентам вдалось не тільки дізнатись про основні принципи НАТО та її історію, а й отримати відповіді на запитання, що давно хвилюють.

 

НАТО розмістить свої військові бази на території України?

 

Національні війська країн-членів альянсу дислокуються на національних військових базах, тому як таких баз НАТО не існує.

Тетяна Брежнєва, експерт з Національного інституту стратегічних досліджень, зазначає: «У мирний час всі місця дислокування контингентів країн-членів НАТО, знаходяться під військовою, національною юрисдикцією цих самих країн. У воєнний же час, якщо проти одного з членів НАТО здійснюють агресію, а НАТО відповідно долучається до військових дій, ці місця дислокування будуть прописані під всю командно-інтегровану структуру стратегічного, оперативного, тактичного рівня НАТО – і будуть віддані під її штаби».

На думку Т. Брежнєвої, неправильне розуміння поняття «база» залишилось в Україні з часів Радянського Союзу, коли постійні зони дислокації збройних сил були на території різних республік і мали на меті певне стратегічне розташування стосовно ворога: США, НАТО, і всього Західного світу. Натомість сучасне англійське поняття «бейс» може означати тимчасову зону дислокації військового контингенту в рамках двосторонніх або багатосторонніх домовленостей.

 

Наглядну інформацію можна знайти тут:

 

 

Т. Брежнєва також наголошує: «Згідно з рішенням щодо формування сил реагування у 2002р., країни-партнери за бажанням, ніхто нікого не примушує, на певний ротаційний період виділяють певні ротаційні контингенти, які сертифіковані за стандартами НАТО, під сили реагування. Період складається з трьох етапів по 6 місяців: етапу підготовки, етапу чергування, етапу відпочинку і переходу до іншого ротаційного періоду, якщо долучаємся до нього. Сили реагування НАТО перші входять і перші виходять. Тобто вони забезпечують театр операцій для входу основних сил, які будуть передані під командуванням НАТО».

 

Чи існує небезпека розкрадання старої зброї?

 

Україна може не змінювати своєї зброї. Деякі країни Центральної та Східної Європи досі користуються радянською технікою, зокрема літаками. На момент вступу до НАТО вони вирішили, що замінити їхню зброю на нову буде дорого, тому лише модернізували її.

Т. Брежнєва розповідає: «Для того, щоб вступити в НАТО нам треба бути спроможними. Так як кожна з країн-членів НАТО може стати на наш захист, так і ми маємо допомогти країнам-членам. Наші збройні сили повинні бути взаємосумісними зі збройними силами НАТО лише за трьома основними стандартами: 1) командування управлінням; 2) зв’язок, комунікація, розвідка, комп’ютеризація; 3) англійська мова. Решта стандартів залишається за вибором країни, яка вступає. Тобто ніхто не примушує нас обирати зброю. Взаємосумісність не визначає чітко, якою зброєю ми будемо воювати. НАТО дає нам свободу вибору».

 

Більше про стандарти НАТО тут:

 

Який економічні наслідки вступу до НАТО?

Ірина Фріз зазначає: «НАТО виділяє не тільки 2% від ВВП на оборону. З цих 2% виділяють 20% на інновацію та технологічне забезпечення, якщо ми робитимемо це в рамках трансформації. Так можна знайти певні кошти на забезпечення наших збройних сил.»

 

Бюджет НАТО: 

 

 

 

Чи може НАТО відмовити Україні?

 

Відповідно до ст. 10 північноатлантичного договору, яка обмежує вимоги для країн-членів, немає жодних перешкод для вступу України в НАТО. Однак у Преамбулі того самого документу чітко вказано, що це – союз незалежних суверенних держав.

За словами Т. Брежнєвої, нині Україна фактично втратила частину свого суверенітету, адже ми не втілюємо свої демократичні цінності у східних регіонах. І якщо рано чи пізно нам вдасться це виправити, то від Криму ми не відмовимось ніколи.

«Якщо ми не повертаємо Крим, ми не повертаємо частину нашого суверенітету. Тому де-факто це може стати приводом не прийняти Україну до НАТО. Однак завжди існує стратегічна доцільність. Не була зовсім демократичною Туреччина у 1952 році, не була демократичною Іспанія 1982 року, коли після режиму Франко прийшла соціалістична партія Гонзаліса. Аж ніяк не втілювались тут демократичні цінності в західному розумінні. Через стратегічну доцільність прийняли туж саму Німеччину, Грецію. Тож будемо сподіватись, що стратегія вище всіх юридичні перепон», – наголошує пані Тетяна.

Відносини з НАТО значно активізувались з 2014 року. Країни-члени в рамках безпеки виділяють виділяють кошти на створення трастових фондів. Однак поки ми залишаємось лише партнерами – не маємо права на захист.

Ірина Фріз запевняє: “НАТО потрібна нам не тому, що ми не сильні і не тому, що в нас недієздатна армія або погані інструменти реформування сектору оборони, а тому, що в співробітництві з іншими країнами захистити національну безпеку набагато легше”.

 

Мітки: , , ,