Найдавніший народ Європи

Я люблю волю, простір, далечінь,
Бо я бурлак з далеких поколінь,
В одному місці я не можу жить,
Іти у мандри все мене кортить.

Як заблищить лиш сонце в небесах,
Як зашумить вітрець по деревах,
То в тілі кров моя аж закипить,
Іти у мандри все мене кортить.

 

Пластунська пісня «Гори, гори»

 

Понад 18 років тому, 12 березня 2000 р., на прощену неділю, папа Іоанн Павло ІІ просив вибачення у євреїв та циган, єретиків та жінок за всі помилки та насильства, до яких спричинилася Церква за дві тисячі років свого служіння. Євреї, єретики… Тут зрозуміло. Але як до цього списку потрапили цигани?

 

Упродовж багатьох століть священики застосовували практику примусового хрещення ромів, на яку представники мандрівного народу часто радо погоджувалися. З мовчазної згоди Церкви на цілі століття стають звичними й циганські погроми. Правда ж полягає в тому, що християнські та мусульманські символи віри цигани часто носили разом, а хрестик чи напівмісяць показували на людях залежно від ситуації.

Неймовірно: цигани, що вийшли з Індостану в часі чергового завоювання арійцями, є найдавнішим народом Європи, їм близько 5 тис. років! Справді, історія ромів починається з ІІІ тис. до Р.Х., тоді як для найближчих «конкурентів» – кельтів (також басків, їхніх нащадків) – це лише ІІ тис. до Різдва Христового. На теренах України роми співіснують з українцями ось вже близько 600 років, за даними статистики в нашій країні близько 50 тис. циган, зокрема, в Чернігові – 2.5 тис.

 

Уперше в житті побачив циган у шестирічному віці, на переправі через Десну під час весняної повені поблизу легендарного Новгорода-Сіверського. Пригадую, як мене тоді вкрай вразили ці незвичні й чимось романтичні постаті. Далі промайнули юнацькі роки з незабутніми образами ромів, яскраво змальованих класиками (Микола Гоголь, Осип Назарук, Олександр Пушкін, Михайло Старицький, Тарас Шевченко).

Маємо визнати, що упродовж тривалого часу співіснування в українському суспільстві створено певні стереотипи щодо мандрівного етносу: від романтичного (ХІХ ст.) до нейтрального, часто навіть негативного: злодій, жебрак, волоцюга, безхатько… (ХХ ст. – дотепер). Проте та ж сама невблаганна статистика стверджує, що в ХХІ ст. 76% українських ромів – це мешканці міст, а кочовий спосіб життя відходить у минуле.

Взагалі, в ромській мові існує навіть відповідне словосполучення: романи буди, тобто традиційна циганська робота. Для чоловіків це насамперед ковальство, менджування кіньми, торгівля. У ромів спостерігаємо особливе ставлення до металу, не лише до золота. Вагомим підтвердженням цього є розвинена циганська міфологія. Цікаво, що роми-ювеліри працюють більше зі сріблом, аніж із золотом. Найуспішніші з них торгують коштовностями у власних крамницях, а ті, що опинилися на маргінесі життя – збирають металолом.

Коли в радянські часи існувала заборона баришувати кіньми, роми пересіли на залізного коня – автомобіль. Працювали на станціях технічного обслуговування, а в наш час цигани відкривають вже власні СТО. Особлива мова щодо злодіїв. Вкрасти для ромів – це крайня міра, швидше виняток. І якщо вже наважитися на це, тоді – коня, але не речі. Про наречену тут не йдеться, цей архаїчний звичай існує у нас, українців, також в угорців…

О. Юрій Сема, що упродовж двох років брав участь у євангелізації ромів Закарпаття й, відповідно, жив у Мукачівському таборі, зазначає, що в циган багато чому можна повчитися: великої пошани дітей до батьків та старших, волелюбності, гостинності й відкритості на слухання Божого слова. Звичайно, вражають і весільні традиції…

Нещодавно Європарламент затвердив створення Ромського Інституту культури і мистецтв при ЄС, в якому самі роми матимуть змогу поширювати світом свої надбання, як це здійснюють, наприклад, німці завдяки роботі Ґете-Інституту. В українській столиці працює радіостанція «Чірікло» («Пташка»), що існує не лише для ромів…

 

Назвемо лише декілька найвідоміших та найталановитіших представників цього дивовижного народу:

Мати Тереза (1910-1997) – католицька черниця й лауреат Нобелівської премії миру 1979 р.; засновниця ордену Милосердя, численні відділення та доми якого в понад 120 країнах світу допомагають помираючим, біженцям, хворим на проказу та СНІД…

Софія Ковалевська (1850-1891) – перша жінка-професор математики в світі: професор Стокгольмського університету та член-кореспондент Петербурзької академії наук. Її математичні праці відзначено почесними преміями двох академій наук, а художній рівень літературні критики порівнюють з окремими творами таких класиків, як Іван Тургенєв та Лев Толстой. Художні здобутки перекладено англійською, німецькою, французькою, шведською, японською… Прабабуся Софії була циганкою-ворожкою.

Марія Шерифович (нар. 1984) – сербська співачка ромсько-турецького походження, переможниця Євробачення 2007 р.

Броніслава Вайс (1908-1987) – польська поетеса.

Чарлі Чаплін (1889-1977) – видатний англійський та американський кіноактор та кінорежисер. До родоводу найкращого коміка за всю історію кіно залучено безліч міфів, проте в автобіографії Чаплін зазначав, що його бабуся була наполовину ромкою.

Йоганн Тролльман (1907-1944) – німецький боксер ромського походження, чемпіон Німеччини 1933 р. в напівважкій вазі.

 


Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Використано матеріали програм «Історичні діалоги» та «Неофіт» (Радіо Марія).

Бахжа Л. Море цифр и пара крох любви / Л.Бахжа // Все для вчителя. – 2011. – № 1. – С. 112, обкл.
Про чотири аксіоми у житті Софії Ковалевскої (1850-1891) – сильної жінки та видатного математика.

Дзюба С. «Ми – роми і водночас – щирі українці !» / С.Дзюба // Деснянська правда. – 2015. – 23 квіт. – С. 5.
Про зустріч з лідерами ромської громади Чернігова, приурочену до Міжнародного дня ромів, 8 квітня.

Ковалевская Софья Васильевна / А.Бородин, А.Бугай // Выдающиеся математики: Биогр. слов.-справ. 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Рад. шк., 1987. – С. 251-252.

Ковалевская Софья Васильевна / В.Скляренко, Т.Иовлева, В.Мац, худож.-оформитель Л.Киркач // 100 знаменитых женщин. – Харьков: Фолио, 2005. – С. 151-159.

Матвеев Н. Принцесса науки: Софья Ковалевская. Повесть о жизни / Н.Матвеев. – М.: Мол. гвардия, 1979. – 191 с.: ил.

Мать Тереза / В.Скляренко, Т.Иовлева, В.Мац, худож.-оформитель Л.Киркач // 100 знаменитых женщин. – Харьков: Фолио, 2005. – С. 129-133.

Мудрость Матери Терезы // Позакласний час. – 2013. – № 19-20. – С. 153-154.

Практические советы матери Терезы / Подг. текста Е.Яновской. – Минск: Литература, 1998. – 208 с.
Наведено враження автора від перебування в будинку матері Терези, в лікарні та сирітському притулку ордену Милосердя (Колката, Індія). Запропоновано фрагменти бесід з мати Терезою та її поради.

Софья Васильевна Ковалевская / Сост. А.Савин // Энциклопедический словарь юного математика. 2-е изд., исправ. и доп. – М.: Педагогика, 1989. – С. 108.

Хрієнко М. Як Агнес Гонджа стала Матір’ю Терезою / М.Хрієнко // День. – 2012. – 3 серп. – С. 17, 19.
Про музей Пам’яті Матері Терези у Скоп’є.

Шенгер С. Бути сонечком для інших / С.Шенгер // Позакласний час. – 2011. – № 9. – С. 25-28.
Сценарій заходу присвячено вихованню почуття взаємодопомоги, доброзичливості, довіри, дружби, симпатії. Наведено вислови Антуана де Сент-Екзюпері, Матері Терези та Тараса Шевченка про добро.

Мітки: , ,