Традиційні медіа в цифрову епоху

Ще декілька років тому прихильники друкованих книг, глянцевих журналів та газет не могли собі й уявити, що ці примірники можна буде читати в мережі на електронних носіях. Ще у 2012 році близько 50% респондентів віддавали перевагу текстам на екрані, однак вже зараз близько 70% стабільно читають книги в друкованому форматі. То що ж  відбувається? Чи має шанс цифрова продукція перевершити одне з головних інтелектуальних задоволень минулих поколінь, чи все ж друкований формат залишиться найкращим джерелом знань та інформації?

Основні причини таких нестабільних показників, коли шкала читачів друкованих видань часто перевищує читачів-прихильників гаджетів або ж навпаки – є істотно нижчою, варто дізнатись  з кількох наукових досліджень.

 

ЩО Ж БУЛО 5 РОКІВ ТОМУ

В 2010 році, коли електронні носії для читання книг почали лише захоплювати світ, багато любителів техніки одразу ж вирішили спробувати таку новинку для себе.

Згідно з даними британського опитування, у 2012 році молоді люди воліли читати тексти з екрана комп’ютера, а не друковані книги або журнал. З усіх опитаних 52% віддавали перевагу читанню тексту на екрані в порівнянні з 32%, які вважали за краще читати друковану продукцію; решта респондентів не мали жодної думки або вважали за краще не читати взагалі.

 

ЯК СИТУАЦІЯ ЗМІНИЛАСЯ З 2016-ГО

Нове дослідження, проведене у співавторстві з Річардом Флетчером (Richard Fletcher) з Інституту Ройтерз із вивчення журналістики дослідило загальний час, витрачений на читання газет у друкованому та онлайновому форматі. Як виявилось, молоді читачі восьми загальнонаціональних газет провели загалом 21,7 млрд хвилин, читаючи друковані версії, і тільки 11,9 млрд хвилин, використовуючи їхні сайти та мобільні додатки.

Тобто результати показують, що попри падіння тиражів газет та зростання споживання новин через смартфони, читачі усіх вікових категорій проводять більше часу з традиційною версією газети. Друковані версії газет пропонують і молодшим, і старшим користувачам інший, глибший досвід, у порівнянні з онлайн-новинами, які читачі лише «сканують».

Того ж року огляд дослідницького центру Pew показав, що у 2015 році лише 65% американців прочитало протягом року друковану книгу. Вже у 2016 році ситуація значно покращилась, – близько 73% американців прочитали книгу в друкованому форматі.

Тобто попри бюджетність та комфортність електронних книг, заокеанські прихильники літератури з кожним роком все більше «звертаються» до друкованої книги.

На противагу такій інформації дослідницький центр Pew наводить інші дані, де у 2015 році близько 27% американців читало електронні книги, і з кожним роком це число повільно зростає. Основними причинами такого зростання попиту на електронні книги назвали економію простору, зниження витрат і зручність читання, а також можливість збільшення розміру шрифту і підсвічування. Цікава річ, але 27% любителів електронного формату та 73%, які читають друковані матеріали, зовсім не скоро поміняються місцями.

Але чи є різниця в тому, як люди сприймають/розуміють читання з паперових книг і читання з використанням цифрових носіїв? Як з’ясувалось, все ж є.

У норвезькому дослідженні  2013 року було доведено, що учні, які читають паперові видання, значно краще розуміють читання, ніж ті, що читають тексти в цифровому вигляді. Це пояснюється тим, що папір дає просторово-часові маркери, а відчуття матеріалу під руками служить маркерами пам’яті, які відсутні при прокручуванні екрану.

Читаючи паперової книги можна легко перегорнути сторінки, щоб переглянути те, що з’явилося раніше або з’явиться пізніше в книзі. В електронній книзі такої можливості немає, оскільки читачеві доводиться багаторазово натискати кнопки або  прокручувати екран.

Які переваги та недоліки існують сьогодні у традиційних та онлайнових матеріалах?

Коли лише почали з’являтись цифрові носії інформації, багато експертів були переконані, що книга і загалом весь друк приречені на смерть. Проте аналіз журналістки ресурсу Work.Chron 2018 року показує, що як в традиційних друкованих матеріалах, так і в цифрових носіях можна знайти безліч недоліків та переваг, тому говорити про домінування того чи іншого носія для візуалізації тексту поки що важко.

 

ЧОМУ ОБИРАЮТЬ ТРАДИЦІЙНИЙ ДРУК

 

  • Розширена увага

Коли читач має можливість переглядати друковану продукцію, його рідко відволікають інші візуальні дані: окрім реклами на декількох сантиметрах шпальт в газетах читач може більше й не зустріти зайву інформації, що поглинає увагу.

На цифрових носіях залишатись на стартовій сторінці з текстом все ж важче – перехід на інші гіперпосилання, банерні оголошення, сповіщення соцмереж, сповіщення самих гаджетів та багато інших чинників розсіюють увагу читача.

 

  • Термін зберігання

Журнали мають необмежений термін зберігання. Багато людей зберігають та колекціонують свої статті чи оголошення в друкованому форматі, в той час як електронний документ з книгою чи важлива стаття може назавжди загубитись в тенетах Мережі.

 

ЧОМУ  НАДАЮТЬ ПЕРЕВАГУ ЦИФРОВОМУ ФОРМАТУ

 

  • Гнучкість

Якщо в журналі, книзі чи газеті вийшла якась помилка чи фейкова інформація, то для спростування чи редагування потрібно чекати наступного випуску екземпляру. Такі зміни інколи можуть коштувати надто дорого.

Цифрові носії мають можливість миттєво змінювати потрібну інформацію, рідко залучаючи для цього великі фінанси.

 

  • Менші затрати

Цифрова реклама, до прикладу, є набагато дешевшою, ніж реклама в друкованих ЗМІ. Одне друковане оголошення може коштувати 20 000 доларів або більше для його виробництва та ефективного запуску, в той час  як цифрові платформи в основному коштують від 1 до 20 доларів за клік.

Завдяки широкому спектру цифрових технологій можна охопити міжнародну аудиторію відносно з невеликими витратами, особливо в порівнянні з тим,  скільки коштувало б зробити це за допомогою друку.

 

ВИСНОВКИ

В епоху досить стрімкого розвитку інформаційних технологій та народження нових ЗМІ, не можна сказати однозначно, який спосіб «читання» переважає над іншим. Однак можна сказати напевне лише одне: друковані матеріали – це традиційна і трендова річ, яка постійно перероджується і шукає нові способи для комунікації з читачами, а особливо – з молоддю. Цифрові гаджети – це комфорт та мобільність, які за наявності «повного акумулятора» та доступу до Інтернету забезпечують не меншим обсягом інформації, ніж друк.

Попри те, що декілька років тому експерти говорили про можливий «бум» та стрімкий перехід читачів з друкованої продукції на цифрові носії, цього не сталось. Книгарні, бібліотеки, громадські простори та вуличні університети не втрачають число своїх прихильників та читачів. Розвиток соціальних мереж та використаннях їхніх інструментів для просування власного продукту чудово зіграють на руку власника  книжкових видавництв та поліграфій.

Як зміниться ситуація з традиційними медіа в час цифрової епохи – ми побачимо згодом, підтримуючи два джерела інформації рівномірно. Адже відмова від одного носія текстів може досить негативно відбитись на розвитку іншого, а нам, постійним поглиначам інформаційного шуму, аж ніяк це не піде на користь.

Корицька Уляна, студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка.

 

Мітки: