Студентське життя в гуртожитках: один душ на шість поверхів та армії тарганів

Жахи студентського життя в гуртожитку проходив чи не кожен. Більшість  думає, що часи напіврозвалених туалетів і  стель, що падають на голову, вже позаду… але це не так. «IntoNation.Kyiv» побували в студентських гуртожитках столиці й з’ясували як живуть київські студенти.

Відвідали зокрема гуртожитки Національного транспортного університету, Університету технологій та дизайну та КУ імені Бориса Грінченка.

 

Туалети, душові та кухні з фільмів жахів

Перспективним місцем декорацій для зйомок чергової частини «Пили» можна сміливо назвати гуртожитки  на вулиці Бойчука (Кіквідзе): там розташовані корпуси.

Нам вдалося потрапити в один з них… Те, що студенти називали «цілком стерпними» умовами, нас жахнуло. Не встигли зайти в корпус, як бачимо, що зі стін гуртожитку валиться плитка, рано чи пізно вона точно прилетить комусь в голову! Героїчно потрапляємо в будівлю та йдемо дивитися буття студентів.

На кухні штукатурка відвалюється від стін і стелі, плити чимось закопчені так, наче їх і не прибирали ніколи , підвіконня теж облущилися й тільки ціла плитка на підлозі впадає в очі на тлі мотлоху.

 

 

У кімнатах обшивка валиться на голову. Студенти розводять руками – кажуть, що звикли до такого  і вже не звертають увагу. А навчальний рік тим часом навіть не почався!

– Туалети в нас ледь тримаються, душі стрьомні, зате є безкоштовний інтернет! І дешево – всього 350 гривень на місяць обходиться це житло, – захоплено розповідає студент Олексій. – Для бідного студента це знахідка!

 

 

У кімнатах хлопців не краще: хочеш комфорту – ремонтуй за свої гроші. Двері вам ніхто не замінить, навіть якщо вони вивалюються, вікон пластикових немає і поготів – стоять старі, геть гнилі дерев’яні, взимку скільки їх не утеплюй –  в них задуває, на підвіконні можна холодильник влаштовувати – точно нічого не пропаде.

 

Відвалився рукомийник – купуй новий

Демократії від  адміністрації не чекайте, є чіткий тоталітаризм: вам сказали – ви виконуєте. Марія Неронська закінчила НТУ понад п’ять  років тому, вона вчилася на економіста, але принади життя в одному з корпусів на Бойчука дівчина згадує зі сміхом: нібито й смішно, але насправді сумно. Був випадок, коли в дівчаток відвалився та розбився старий умивальник – їх змусили купувати новий своїм коштом.

– Пам’ятаю прийшли взимку з дівчатками після пар і почули ніби щось впало й розбилося. То був наш дохлий умивальник. Ми повідомили коменданта, в результаті нас змусили купити новий. Хоча в тому, що він розбився ми не були винні,пояснює дівчина.

Умови життя, за словами дівчини, були жахливі в той час. На кухні боялися готувати. Але після такої школи життя вже нічого не страшно.

 

 Один душ на шість поверхів

Там же, на Бойчука є гуртожиток №4, він належить Університету технологій та дизайну, але його орендує столичний Університет імені Бориса Грінченка. Умови життя в ньому можна назвати по-справжньому спартанськими. На одному поверсі є всього дві кухні з 4 електроплитами, на яких, щоб щось приготувати, треба годину чекати, поки закипить вода. Там також  два рукомийники на 8 місць і два туалети на чотири посадкових місця.

“Кожні вихідні в цих туалетах панує атмосфера апокаліпсису”,сміються студенти.

Уявіть собі 4 туалети, які активно використовують понад сто осіб.

 

 

Таргани там замість домашніх улюбленців. На 6 поверхів будівлі гуртожитку був лише один жіночий і один чоловічий душ: обидва на першому поверсі, в них було по десять кабінок, гаряча вода там була рідкістю, шторок  не було  і дівчатка з хлопцями могли сміливо розглядати принади тіл один одного!

– Коли я жила тут на першому курсі, то у нас пограбували дві кімнати. Спочатку вибили двері й винесли чотири ноутбуки у дівчат, а через кілька тижнів історія повторилася  – винесли ноутбуки вже у старости гуртожитку,розповідає нам Катерина – випускниця Грінченка.

 

 У Глієра пари ведуть просто в гуртожитку

У Київському інституті музики, куди так мріє вступити творча молодь, студентам в гуртожитках доводиться непросто. Уявляєте, приходите ви з пар додому, а у вас там … пари.

– Ти  прийшов повчитися грати на фортепіано, а тут виходить із кухні дівчина в піжамі з пательнею смаженої картоплі в руках. А далі заходиш в «аудиторію», а там по 3-4 людини за однією партою тісняться, щоб тільки всім місця вистачило, розповідає нам Міла, колишня студентка КІМ ім. Р.М. Глієра.

 

І справді, по сусідству з кімнатами хлопців і дівчат розташовані навчальні аудиторії. Жити доводиться пліч-о-пліч з живою музикою, дехто жартує, що така атмосфера більш творча. Більше студенти Глієра ні на що не скаржаться. Просто важко звикнути до того, що прийшовши до дому вчитися, замість тиші на всю волає духовий оркестр.

 

У Драгоманова лякали рейтингами, казали, що не поселять в гуртожиток

Гуртожитки педагогічного університету  – це справжній розплідник непрозорих схем. За останні 3 роки змінили коменданта в корпусах на Оболоні. Щорічно під час заселення в гуртожитки Національного педагогічного університету відбувається натуральний аншлаг: батьки, діти й нескінченний потік документів, паніки та медкомісії наприкінці серпня. Вся ця краса дарує широке поле для маніпуляцій.

Місць для всіх у Драгоманова немає й заселитися в гуртожиток справа не з простих. Тому були сформовані рейтинги на поселення: там враховували місце вашої прописки (дальність проживання від Києва), середній бал заліковки, поведінку, чистоту й прибирання на суботниках. Якщо щось у вас кульгало – то бійтеся, вас можуть не поселити. Студенти кажуть, що стара комендант давала направлення на поселення за хабарі, за що й була звільнена.

– Таргани бігали по гуртожитку стадами. Вони були всюди і цілий рік. Часто не було гарячої води. Пральні машинки коштували по 10 гривень за прання. Над нами жили студенти з Азії, які ніколи не давали спокою, – стверджує Вікторія. Дівчина закінчила ВНЗ два роки тому і з жахом згадує ці кошмарні дні.

Одна з причин того, що не вистачає місць – це те, що нерідко в гуртожитку проживають колишні студенти, які після закінчення університету домовляються про те, щоб залишитися жити там далі, адже це дешево.

 

Сперечатися можна, але грошей немає

Експерт з питань освіти Андрій Черних розповів нам про те, чи можуть студенти якось захистити свої права в разі невдоволення умовами проживання.

– Вони можуть оскаржувати, й навіть повинні. Але проблема в тому, що держава на ремонти тупо не дає грошей. Зараз ВНЗ фінансують рівно для виплати зарплат і стипендій,говорить експерт.

Андрій Черних пояснює, що кількість студентів увесь час зростає, й щоб не було проблем з поселенням необхідно будувати нові гуртожитки, а цього ніхто не робить. І старі гуртожитки не ремонтують

Що стосується виселення, непоселення й рейтингів, то це, на думку Андрія Черних, багато в чому проблема самих студентів. Найчастіше питанням поселення займаються самі студенти – студради, члени яких часто керуються незрозумілими принципами. З ними й потрібно сперечатися.

Директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти й науки Олег Шаров пояснює ситуацію з поселенням студентів з інших міст:

– У кожного ВНЗ кількість місць на поселення в гуртожитки для іногородніх студентів другого й старших курсів регулюється адміністрацією університетів та органами студентського комітету. А першокурсників зобов’язані селити абсолютно всіх, адже вони мають потребу в житлі.

                                                                                                       

 Думка юриста

Столичний юрист АО «Артіус» Ксенія Желізняк пояснила, чи мають право студенти просити поліпшення умов проживання, як захистити свої права, проживаючи в гуртожитку, а також відповіла на інші питання, що постійно турбують студентів.

– Чи мають право студенти вимагати поліпшення житлових умов?

– Так, згідно з п. 3 розділу III Положення про гуртожитки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 за № 846, особи, що проживають у гуртожитку, мають право вимагати своєчасної заміни обладнання, яке стало непридатним для використання, усунення недоліків у наданні послуг з обслуговування гуртожитку, якщо інше не передбачено умовами договору найму житлового приміщення в гуртожитку; брати участь у вирішенні питань, пов’язаних з поліпшенням житлово-побутових умов у гуртожитку тощо. Більш того, в основному користування гуртожитком є оплатним, тому студент має право не тільки на належні умови проживання, а й вимагати  поліпшення таких умов. ​

– Чи повинен студент щось ремонтувати своїм коштом?

– Ремонтувати своїм коштом будь-яке майно наймач повинен тільки в разі, якщо таке пошкодження відбулося з його вини. Крім цього, адміністрація навчального закладу зобов’язана забезпечити прибирання та ремонт місць загального користування в гуртожитку.

– Куди студент може звернутися по допомогу?

–  Студент має право звертатися зі скаргами на умови проживання в гуртожитку як до органів студентського самоврядування, так і безпосередньо в компетентні органи навчального закладу. Крім цього, студент має право звертатися зі скаргами на роботу працівників гуртожитку і житлово-побутові умови відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

– Що робити з виселенням?

– У статті 132 ЖК УРСР зазначено, що особи, які навчалися в навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення в гуртожитку, який їм було надано у зв’язку з навчанням. Якщо наймач систематично руйнує чи псує житлове приміщення, або використовує його не за призначенням, або систематично порушує правила проживання, що робить неможливим для інших проживання з ним, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винного на вимогу орендодавця або інших зацікавлених осіб провадиться без надання іншого житлового приміщення (ст. 116 ЖК УРСР). Звичайно, всі випадки протиправного виселення повинні оскаржуватися в суді.

– Чи всіх повинні поселяти в гуртожитки?

– Законом України «Про освіту» та Законом України «Про вищу освіту» визначено обов’язок навчальних закладів забезпечити своїх студентів гуртожитками. Навчальний заклад зобов’язаний забезпечити студентів гуртожитками не менше ніж на 70 відсотків від потреби. Без дотримання таких технологічних вимог навчальний заклад просто не зможе отримати ліцензію на здійснення освітньої діяльності (Ліцензійні умови здійснення освітньої діяльності, затверджені Постановою КМУ від 30.12.2015 р .. № 1187).

– Але що, коли вам таки скажуть, що місць не вистачає?

– Кожен має право вимагати заселення… Якщо місць в гуртожитку не вистачає, рекомендуємо звертатися до органу ліцензування, який видавав ліцензію на освітні послуги – Міністерства освіти і науки України, із заявою перевірити дотримання таким навчальним закладом ліцензійних умов здійснення освітньої діяльності (дотримання технічних вимог щодо матеріально технічного забезпечення освітньої діяльності на певному рівні професійної (професійно-технічної) освіти). Виявлення неправдивості даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії (п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).

 

Примітка: фото подані в довільному порядку й можуть не стосуватися Університету, про який йдеться в абзаці.

Мітки: , , , , ,