Мандрівка до Морського Ока. Як дістатися до казкового місця?

Можливо, ваш бюджет обмежений для мандрівок на довгі відстані. Можливо, ваша фізична підготовка не найкраща і вам важко підкорювати високі вершини, хоча й любите милуватися красою гір. Можливо, ви боїтеся труднощів, які виникнуть під час планування поїздки. Скільки б не існувало цих «можливо», що стають перешкодою на шляху до пізнання світу, я з ними достатньо знайома. Цього літа вони усі розчинилися після відвідин вже досить популярного місця – озера Морське Око, що знаходиться у Польщі.

 

Наша мандрівка розпочалася зі Львова. Ми доїхали поїздом до Перемишля, де одразу ж купили квитки до Кракова. Тут хочу поділитися історією пов’язаною з цими квитками, яка чудово демонструє одну з позитивних сторін польської залізниці. Думаю, усі зіштовхувались з поверненням квитків в Україні. Несеш у касу квиток за тиждень чи за день до відправлення потяга і розумієш, що тобі відшкодують максимум 5 гривень, навіть якщо ти витратив 200 гривень на купівлю цього проїзного документа.

Так от, повертати квиток нам довелося і в Польщі. Повертали, тому що я необачно купила у автоматі квиток на поїзд з Ряшева, а чекали ми на нього в Перемишлі. Ми зрозуміли, що сталась помилка за декілька хвилин до відправлення зазначеного у квитку потяга. Не знали чи є сенс здавати квиток, але спробували. І на наше здивування, з 60 злотих нам повернули 51. Ось така різниця між нашою та польською залізницею. Після цієї пригоди ми таки дісталися Кракова о десятій годині вечора та зупинилися у готелі «Alf». За ніч у двомісному номері заплатили 180 злотих.

Наступний день ми провели у Кракові і забронювали квитки до Закопаного на Flix Bus. Тут нічого важкого. Треба лише мати телефон, інтернет, документи і, що дуже важливо, банківську карту, яка конвертує гроші через інтернет. Два квитки обійшлися нам у  526 гривень. Ми обрали автобус, який відправляється найраніше, тобто о четвертій ранку. Довелося ніч не спати. Зайві для походу речі ми залишили у камері схову на вокзалі у Кракові.

Зручно, що ви можете залишити їх там за 8 злотих на цілу добу. Плюсом також є те, що у Кракові залізничний і автобусний вокзали, з якого і відправляється Flix Bus, знаходяться поряд. Тож о четвертій ранку ми сиділи у зручному автобусі і прямували до наступної проміжної станції.

Закопане – це свого роду польський Буковель. Ціни у закладах громадського харчування дещо завищені, повсюди розкинулися туристичні комплекси, а усе це знаходиться в оточенні гірських вершин. О шостій ранку нас довезли до вокзалу. Перед подорожжю в інтернеті ми уже дізналися, що саме звідси щопівгодини курсують маршрутки до входу в Татранський національний парк. Ми їх успішно знайшли, одразу через дорогу від входу на вокзал.

Їхали близько 40 хвилин, коштує проїзд 10 злотих з людини. Вже о сьомій годині ми заплатили кожен по 5 злотих за вхід у парк й звідси почалася наша піша прогулянка до омріяного місця.

Якщо хтось пише чи розповідає, що до Морського Ока важко підійматися, то або вони дуже ліниві, або їм не пощастило з погодними умовами. Так як з першим ми не знайомі і друге нас оминуло. Під лагідним сонцем ми спокійно йшли асфальтованою дорогою, яка рівніша за більшість українських. Підйом дуже легкий, якщо тільки перед тим ви не натерли мозолів гуляючи по Кракову як ми. Через кожні півгодини місця для привалу та біотуалети.

 

Підіймаються і пенсіонери з ціпками, і трирічні дітки, і навіть матусі з дитячим візочками. Ми витратили на підйом рівно дві години. Якщо ви не хочете витрачати сили навіть на двогодинний підйом, то можете скористатися послугами фіри з кіньми. Хоча, скажу відверто, що я ставлюся до цього негативно, адже ці коні, які що 10 хвилин проїжджали повз нас, викликають лише жалість, адже, особливо у спеку, задихаються від спраги. Дорога вверх коштує 50 злотих, вниз 30 – інформація, якщо вам все ж не шкода тварин. 

 

 

О дев’ятій ранку ми дісталися місцевості, краєвиди якої змусили нас затамувати подих. Озеро в оточенні гір та хмар. Картинка з соціальних мереж, яка повстала перед нашими очима у реальності, вартує усіх витрачених грошей на проїзд. Раджу дістатися туди якомога раніше, адже ближче до обіду, кількість туристів зашкалює. Тому тим, хто хоче зробити якісні фото в оточенні гір, а не людей, варто їхати туди саме вранці.

 

 

Ми не могли покинути це місце близько чотирьох годин і просто насолоджувалися красою навколо. Якщо зголоднієте, а запаси власної їжі вичерпаються, можете перекусити у тамтешньому кафе, щось типу столової, з дуже прийнятними цінами.

 

 

Хоч як ми не хотіли покидати це чудо природи, все ж довелося повертатися, адже хотіли встигнути на поїзд до Кракова, який відправлявся о сьомій годині вечора. Приготуйтеся, що спускатися доведеться з натовпом. Ми навіть боялися, що буде важко пробитися у маршрутку назад до Закопаного, але, на щастя, вони приїжджали кожні три хвилини. Ми купили квитки на поїзд за 25 злотих з людини і навіть мали час, щоб поїсти. Коли зрозуміли, що ціни у закладах нам не по кишені, знайшли найближчий супермаркет біля вокзалу.

 

В хорошому настрої ми повернулися до Львова. Емоції від нашої подорожі не можуть передати жодні фото і слова. Усе варто побачити самому і головне не боятися планувати поїздку самотужки, без допомоги туроператорів. А відвідини Морського Ока не особливо вдарять по вашому гаманцю, не стануть причиною фізичного виснаження та точно не залишать вас байдужими до побаченого.
Мітки: , , , ,