Путівник в інформаційний детокс

У 2003 році культова для початку XX століття співачка Брітні Спірс випустила кліп на пісню «Toxic». Білява поп-діва співала про стосунки, які можуть бути отруйними. І хоч дана психологічна проблема актуальна і сьогодні, в сучасному світі з’явилось щось більш токсичне за людські взаємини. Те, що розмиває межі реальності й вигаданого світу, змінює середньостатистичні функціональні показники когнітивних процесів мозку… Інформація, пані й панове, інформація.

 

Копірайтер, рерайтер, блогер, журналіст, контент-менеджер, SMM та SEO-спеціаліст… Ці слова вже перестали бути дивними, зустрічаються все частіше. Дані професії вважаються затребуваними. Усе це свідчить про одне – світом править контент. Людство втрапило в дофамінову пастку, коли «I`m addicted to you…» (я доданий/приплюсований/приєднаний до тебе) стало доцільнішим сказати власним гаджетам, ніж близьким людям. Скільки днів розлуки ви востаннє мали з своїм сматфоном/планшетом/ноутбуком… або хоча б не виходили з нього в Інтернет, якщо відкинути важливі дзвінки? «Моє серце палає, серце в вогні. Мій дах знову зриває, – я без тебе вже цілих 2 дні», – як співає вже український молодий виконавець…

А ви задумувались, чи дійсно вам важливо знати, що перерепостили цього дня ваші френди (і який відсоток з них ви дійсно знаєте)? Чи зміниться щось, якщо ви не побачите в Інсті чиїсь фото з відпочинку? Як часто ви повертались до закладок, які назберігали, який відсоток із них активний? Чи змінить ваше життя те, що ви послухаєте версії різновекторних політиків чи експертів на одному з телеканалів, що належать одному з олігархів…

 

ЧОМУ ПРОБЛЕМА НЕ «РОЗДУТА»?

 

За свіжими даними дослідження, проведеного аналітичною компанією PlusOne станом на січень 2019-го з 42-х мільйонів українців майже половина (21, 4млн) є користувачами Інтернету. Дослідження міжнародного агенства «We are social» дає вищі дані – Інтернетом користуються 58% українців (25,59 млн). Дані заміри охоплювали статистику за 2018 рік.

 

 

Для розгляду соцмереж візьмемо одну, для всіх глобальну – Фейсбук. Нею користуються 13 млн українців (За данимиPlusOne ). І якщо цифра майже в третину всього населення України може не надто налякати, а от факт, що Україна займає третє місце в світі за динамікою зростання показника кількості користувачів – досить тривожний сигнал. Випереджають нас лише Філіпіни та Індія. Пов’язувати дане зростання з потребою українців у віртуальній реальності як результат незадоволення дійсністю поки зарано – на це вплинув відтік користувачів із російських соцмереж після заборони останніх.

 

 

Та й у середньому показник за відсотком населення, яке ним користується, є середнім у Європі. А от те, що найбільше відвідувачів Фейсбуку – молодь від 18 до 24 років (68% серед усіх жителів України в цьому віці) схиляє до роздумів, чи не перетікає це число в молодь до 18-ти, яка не була опитана й чи не несе потенційної загрози саме наступним поколінням? Міжнародне дослідження трохи вивищує планку (25-34 роки), проте динаміку зростання-спадання маємо аналогічну українському дослідженню.

Найшаленіші цифри показують те, хто ж керує вашою стрічкою новин, хто слугує вашими провідниками в світ інформації. Ви готові почути те, що спільноти, на які ви підписуєтесь, модерують люди від 13-ти років? І найбільшу частину сегменту керівників складають люди від 18 до 25 років (українці, які охоплюють віковий відрізок лише у 7 років (що таке 7 років проти відносних 50-ти, проведених в Інтернеті?) генерують майже 22% ваших спільнот).

 

І на десерт: КОЖЕН 7-МИЙ КОРИСТУВАЧ ФЕЙСБУКУ З УКРАЇНИ Є АДМІНІСТРАТОРОМ ЯКОЇСЬ СПІЛЬНОТИ

 

Чи може у даному випадку кількість гарантувати якість? Чи відкривається платформа для онлайн-маркетингу, соціальної інженерії, НЛП? Те ж саме можна сказати й загалом про Інтернет, оскільки він орієнтується на попит, а масовий попит саме кочує в форматі соцмереж (за винятком галузевої інформації, яка не має стільки споживачів).

Як свідчить вищезгадане міжнародне дослідження, для українців найбільш рекламними платформами є саме Інтернет та телебачення. Отже, чи сподіваючись на інформацію, ми не потрапляємо в ринкову боротьбу інтернет-маркетологів й чи не отримуємо рекламу (й приховану в тому числі) під виглядом інформаційного порядку денного?

 

 

ВИ В ГРІ, ЯКЩО…

 

Будь-які маніпуляції будуються на триєдності: “Втертись в довіру – викликати емоцію – дезінформувати”.

Перед виборами люблять маніпулювати соціальними дослідженнями й цифрами.

Як у випадку із просто інформацією, так і з рейтингами, варто звернути увагу в першу чергу на дві речі:

• Джерело інформації (те, що вводитьвся в текст як «Про це повідомляє… За даними….) витягнувши з даної тези джерело, спробуйте знайти подібну інформацію там і глянути, чи в такому ж ракурсі вона подана. Якщо джерело – усний непублічний коментар (не опублікований) – перевірити його буде складніше, але зважайте на те, що приписування слів особі, яка їх не вживала – злочин. Серйозні видання цим не ризикуватимуть, а текст оприлюднений у маловідомих можна перевірити, спробувавши вийти на такі ж публікації в великих медіа.

Якщо згадок немає – краще не піддаватись. Невказане джерело, або джерело, компетеність якого викликає сумнів – це теж має насторожувати. З приводу соціології в першу чергу треба запам’ятати, що професійні дослідження вимагають розробки їх плану, приблизної вибірки. Опитування має проводитись цільове, а не навмання. Тому й сприймати опитування в гугл-формі/на сайті/ в соцмережі серйозно не варто – це зріз поглядів відвідувачів сайту, а не всієї України й репрезентативними вони бути не можуть.

• Емоції. Якщо текст викликає бурхливу реакцію – вам намагаються його «втюхати», переконати «придбати». Іноді за цією метою й ховається якісна інформація, якій потрібна розкрутка. Але далеко не завжди.

Для прикладу цей текст початково ми закрутили навколо світової зірки та слова токсини/інтоксикація/детокс – ядовитого в самій своїй суті й дуже наразі модного. А ще ми використали цитати з пісень, які прямого відношення до суті статті не мають взагалі. Маленькі, та все ж маніпуляції.

Маніпуляція емоціями це не єдина загроза, яку несе неусвідомлене споживання інформаційного продукту. Це лише фактор, який вас втягує в систему, формує вашу емоційну залежність. І коли залежність від інформації з’являється, починаються інші трабли:

 

1. Фейки (які б вони не були, спрямовані проти когось чи задля когось, або абсолютні фейки для затягування аудиторії, вони викривляють відчуття реальності). Штучний інтелект вже навчився малювати картини та створювати фото ніколи не існуючих людей, вже не кажучи про чат-боти. Читати в месенджері повідомлення від чат-бота певної організації «Я ще тільки навчаюсь спілкуватись із людьми» – страшнувато.

2. Інформаційний шум. Створення «топ-тем», щоб відволікти від інших – згорілий будинок на піввебсторінки чи у першому сюжеті випуску новин не є розумним варіантом, адже пожежі стаються кожного дня й сенсації в цьому не має. Гарна тема для аналітики в особливо пожежонебезпечний період чи перед Новорічними святами . Але за такими щоденними кримінальними/галузевими звітами, які несуть емоційне наповнення (жалість чи гнів) губиться цілісна картина реального порядку денного. Те ж саме стосується фото в новому одязі з Інстаграму седлебрітіз які стають інфоприводом.

3. Формування кліповості мислення – хочеться більше й більше, а щоб пришвидшити швидкість – треба відкинути читання зайвого. Так доходимо до читання лише заголовків (ну максимум сублідів: 2-3 абзаци).

4. Кримінальні загрози. Від вірусів-здирників, викрадення особистих даних, кібер-булінгу, атаки тролів до ігор смерті.

5. Зменшення контактів з реальністю, підміна її віртуальною, залежність від псевдо визнання в формі лайків і поширень.

6. Зменшення потреби в комунікації та живих стосунках.

7. Розлади нервової системи через величезну кількість зпродукованих в мозку імпульсів при нездатності мозку їх опрацювати. Погіршення зору через яскраве освітлення екрану. Через нього піднімається тиск в очних капілярах. На додаток, може піднятись і загалом черепний тиск, що створює підгруння для мігреней, в запущеному вигляді – інсульту та епілепсії.

 

 

Плюси в інформаційному суспільстві є безперечні: можливість моніторингу, дистанційність виконання певних завдань, безмежні можливості для самопрезентації та пошуку інформації, розбудова мережі зв’язків дистанційним способом. Але цим усім треба користуватися з огляду на всі попередні небезпеки. «З’ясувати предмет пошукового запиту – визначити найбезпечніше джерело – взяти інформацію – піти».
І як ми зрозуміли, дана тема актуальна для більш, ніж половини населення України, молоді та жінок (зокрема й жінок як майбутніх матерів та педагогів, які матимуть однозначний вплив на виховання наступних поколінь).

 

 

 

ЗВЕРНЕМОСЬ ДО ФАХІВЦІВ

 

• ПСИХОЛОГІЧНА ОСНОВА ЯВИЩА І ЯК УСВІДОМИТИ, ЩО ПРОБЛЕМА ІСНУЄ

Анна Чехман, приватний психолог і психотерапевт

“У процесі еволюції те, що раніше було запорукою безпеки людини (здатність спостерігати за навколишнім світом та передавати інформацію), трансформувалося у спосіб зниження рівню тривоги та підвищення соціальної значущості.

Зверніть увагу на те, як ви читаєте стрічку в соцмережах – не зупиняючись на деталях, перелистуєте пост за постом… Підписуєтесь на того, на кого хотілося б бути схожим. Стан свідомості у цьому процесі більш нагадує транс або напівдрімоту. І якщо ми не отримуємо чергове підтвердження “непорушності” ілюзії навколишнього світу, який ми для себе створили, в нас з’являється тривога та стурбованність. Нам стає потрібна чергова доза безпеки.

Власне, вибір дуже простий – створювати свою реальність, контролюючи те, чому ви приділяєте увагу, або жити у ілюзії, яку пропонують оточуючі. Червона або синя таблетка, іншими словами.

Мені дуже подобається вправа, яка швидко звільняє від непотрібних фокусів свідомості. Уявіть, що ви померли. Що вам хотілося б лишити після себе? Про які незаверешені справи ви б жалкували? Напишіть все це на листочку паперу. І плануйте не справи, які ви робите протягом дня, а увагу, яку приділяєте. А соцмережі та гаджети хай будуть для вас лише допоміжним матеріалом для втілення ваших цілей!”

 

• СТВОРІТЬ МІЖ СОБОЮ ТА ІНФОРМАЦІЄЮ БАР’ЄР

Олександра Згурська, психолог

Психологічний захист тісно пов’язаний з цілісністю особистості; самооцінкою; впевненістю в собі; відчуттям та захистом власних психологічних кордонів. Говорячи про сприйняття інформації, слід зауважити, що більшу частину інформації ми сприймаємо несвідомо та абсолютно не звертаючи увагу чи правдиві надані факти. Для захисту власної особистості, для уникнення обману та порушення власних кордонів, варто користуватись базовими захисними установками.

А саме: відходом, блокуванням, управлінням та завмиранням.

• Відхід – збільшення дистанції, переривання контакту. При отриманні неперевірених даних, спробуйте віддалитись від отриманої інформації та поставити під сумнів все що кажуть, пишуть чи говорять. Навіть якщо, спочатку здається що саме це правда та істина.

• Блокування – контроль впливу, встановлення перешкод до отримання інформації. В нашому житті блокувати отриману інформацію можна за допомогою смислових і семантичних бар’єрів (чи зрозумів я все що зараз почув?), рольових бар’єрів (чи актуальні ці дані саме в цей час?)

• Управління – контроль впливу, що витікає від “агресора”, вплив на нього самого. Спробуйте контролювати, те що та як ви сприймаєте. Чому саме тут ви вірите всьому, що кажуть або чому не замислюєтесь правда це чи ні.

• Завмирання – контроль інформації про самого суб’єкта. Дізнайтесь чи незалежне та чесне джерело, яке доносить до вас інформацію. Хочу звернути увагу на те, що для того. щоб захистити себе від маніпулятивних впливів, слід стежити за збереженням цілісності свого Я, прислуховуйтесь до внутрішнього голосу та піддавайте сумніву отриману інформацію від неперевірених джерел.

Щоб протистояти маніпулюванню варто дотримуватися декількох простих правил:

1. Встановити точно свої життєві цілі та пріоритетність їхнього досягнення.

2. Не піддаватися на певні спокуси (гроші, становище, будь-що з запропонованих ззовні цілей).

3. Визначити свої життєві принципи. Тільки сама людина протягом життя вправі їх змінювати.

4. Завжди аналізувати життєві ситуації. Перше і головне питання під час аналізу – «А кому це вигідно?» мусить мати однозначну відповідь: “Мені та близьким людям» або “Мені та всім іншим”. Якщо відповідь інша, це означає, що виникла небезпека стати жертвою чужих маніпуляцій.

5. Не піддаватися, якщо є хоч мінімальні підозри, що хтось намагається підштовхнути Вас до певного рішення, запитуючи себе чи є потреба в цьому рішенні.

6. Враховувати думку інших людей, але якщо вона суперечить вашій, розібратися, хто жертва маніпулювання – ви чи ваші опоненти.

7. Довіряти своєму внутрішньому Я.

8. Постійно ламати стереотипи в своїй свідомості використовуючи свою уяву.

9. Читати вчитися поповнювати запас але чітко аналізувати інформацію.

 

НОТА ЗАКОНУ

Існує небагато дій в Інтернеті, за які ви можете отримати кримінальну відповідальність. За інформаційну діяльність не садять, мають бути більш вагомі юридичні підстави. Інтернет-булінг розглядається в аспекті самого булінгу, цькування й завдання тілесних ушкоджень і т.д. Вже відомо про перші судові рішення проти осіб, які вчиняли цькування, з’являються фахівці з цього питання. Щодо наклепів, дезінформації, то тут потерпілий може розраховувати на те, що йому компенсують моральну шкоду, виплативши штраф, спростують недостовірну інформацію й публічно вибачаться.

 

 

Автор: Катерина Парасюк 

Мітки: , , , , ,