Не експериментуймо на виборах, щоби «прікольно» не допомогти Московії знищити Україну!

Досить часто можна почути від різних людей: «У першому турі голосуватиму за Гриценка», «Віддам голос за Кошулинського», «Буду голосувати за Ляшка», «Мені підходить Шевченко», «А може би обрати безсмертного?», «Хай би був Президентом Смешко».

 

«Але жоден з них не доповзе до другого туру», − заперечує розсудливий чоловік. – Навіщо вхолосту стріляти?» «Якщо так, то у другому турі буду голосувати за Порошенка», − майже хором озиваються співбесідники.

Постає резонна думка: «Якщо таких експериментаторів буде багато, що роздаватимуть голоси наліво і направо за будь-кого, то Петро Порошенко може не ввійти у другий тур. Ви цього хочете? Ви свідомо, підсвідомо чи через безглуздість мислення відкриваєте заліплені улесливою брехнею ворота для Зеленського і Юлії Тимошенко?». «Це на руку московській кліці, яка біснується від того, що Україна незалежна, і хоч важко, але долає соціально-економічні труднощі, утверджує національно-духовні цінності, поступово входить у європейський цивілізований світ».

Раптом у розмову вривається молодий чоловік: «Вибачте, Ваша розмова – приклад сюсюкання гнилої галицької інтелігенції, бо не підтримуєте Кошулинського. Саме він здатний витягнути Україну з московського болота, куди її затягнули олігархи-чужинці, а не – Порошенко».

«Вгамуйтеся, юначе, − розсудливо, але з притиском у голосі мовив статечний чоловік. – Справжній український націоналіст уміє реально оцінювати політичну ситуацію і ні в якому разі не ризикує втратити Україну. Нині – найкритичніша ситуація, бо Росія будь-що хоче загарбати Україну. Треба розуміти, що жоден з претендентів на пост Президента України не має тих громадянських якостей, які притаманні Порошенкові. Для того, щоби правильно обрати Президента України, слід запитати:

«Що він робив, має робити для України і що він уміє?». «Ви рафіновані хруні! – обурився юнак. – Що з вами говорити?!»

Зовнішні російські та внутрішні промосковські п’ятиколонники роблять ставку на Балицького, Герман, Добкіна, Медведчука, Мураєва, Німченка, Новінського, Пальчевського, Червоненка, Шуфрича, та інших блудників, нав’язуючи різними способами і методами тезу, що, мовляв, обирайте Президентом України будь-кого, − тільки не Порошенка.

В ефірах багатьох телеканалів України триває неприхована маніпулятивна пропаганда, щоби послабити інститути влади. «Маємо взаємозараження, коловорот політичного ідіотизму» (Л. Волошина), що може призвести до самознищення Держави тому, що знесилений і знекровлений народ – легка здобич для шарлатанів.

Ворожі сили наполегливо, цілеспрямовано роблять все, щоби виборці «не мали можливості ні чути, ні бачити, ні знати, ні вникати, ні зрозуміти» (Л.Івшина) глибинну сутність нового обличчя кандидата. Дуже важливо, щоби кожний хто хоче бути політиком, спочатку знайшов свою Батьківщину.

Визначний громадський діяч, публіцист Аскольд Лозинський дуже влучно, справедливо написав, що «гасла Зеленського дзвінкі і милозвучні, але без змісту. У своїй популістській ролі В. Зеленський для України був би катастрофою». Такої катастрофи хоче Путін, а також малороси з яничарським піднебінням, які доходять навіть до того, що спекулюють святим поняттям «український націоналізм».

Своєю деструктивною поведінкою вони не лише підтримують Зеленського, а й відбілюють рафінованих політиканів Юлію Тимошеко і Юрія Бойка. Тим часом Бойко під покровительством Медведчука їздив до очільників Московії по інструкцію, як найхитріше, найпідступніше обдурити українців на виборах, щоби надалі накинути на Україну ординсько-російське ярмо.

На ринках Львова пропагандисти, які називають себе членами партії «Самопоміч», агітують за Юлію Тимошенко. Кремлю байдуже, кого оберуть Президентом України – Бойка, Зеленського, Тимошенко, Вілкула, чи подібного на Таруту – тільки би не Порошенка. Їх усіх разом, чи кожного зокрема, Путін розчавить, схрумкає, як плитку шоколаду з магазину «Рошен».

Хаос, ворожнеча спрямовані на знищення молодого українського громадянського суспільства. Прислухаймося до мудрих, доброзичливих думок Президента Європейської Ради Дональда Туска, який просить нас українців: «Не завдавайте один одному надмірної шкоди на найближчих виборах… Внутрішні конфлікти є найбільшим подарунком для третьої сторони», безперечно − для Москви.

Вважаю, що нам, громадянам України, треба добре вчитися розрізняти справжніх патріотів і добрих, розумних політиків націоналістичної орієнтації від людей, які на хвилі патріотизму, націоналізму намагаються проскочити в політику, зайняти певні посади задля особистих меркантильних інтересів. Не менш важливо − викривати, розвінчувати московських феесбешників та завербованих ними малоросів, які влізли у різні націоналістичні угрупування, видають себе за найпатріотичніших націоналістів, вводять в оману недосвідчених юнаків під гаслами боротьби за справедливість, спрямовують їхні дії проти нинішнього Президента України. Треба бути пильними, щоби вони різними способами не нашкодили під час виборів.

Маємо розуміти, що український гуманістичний націоналізм немає нічого спільного із шовінізмом, фашизмом, нацизмом і рашизмом. Націоналізм є генетично визначеним явищем природи, а це означає, що він є творіння не стільки людського розуму, скільки Всевишньго (В. Монастирський). Шовінізм, фашизм, нацизм, рашизм є штучними, хворобливими, маніякальними отруйними плодами.

На концепції націоналізму ґрунтується україноцентризм – філософія буття НаціЇ, Української Держави. Саме на засадах україноцентризму здійснює свою політику Петро Порошенко, який виріс до високого рівня Державника, з яким Кремль, як висловився Путін кілька днів тому у Сімферополі, не може «зварити кашу та домогтися якогось позитивного результату».

Для Путіна позитивний результат – це підпорядкування України московським імперським інтересам. Позиція патріотів, націоналістів України, Петра Порошенка моральна, прозора: козацький куліш порозуміння можна зварити лише тоді, коли Крим, Донецька і Луганська області повністю будуть у складі незалежної України.

 

 

Іншої, якоїсь серединної форми компромісу з Кремлівским агресором не може бути. Тільки на таких засадах має утверджуватися мир України з Росією. Саме у цьому полягає глузд політики нинішнього Президента України. Правда, Петро Порошенко, як і кожний з нас, не без гріха. У його роботі є чимало недоліків, але на терезах Правди переважують здобутки, які є надійною основою для подальшої розбудови української України, розв’язання болючих соціально-побутових проблем.
Мітки: