Чому не варто спалювати суху траву та що з нею роботи?

Спалювання сухої трави перетворює маленьке багаття на неконтрольоване екологічне лихо. Щороку “прибирання” полів восени та спалювання сухої минулорічної трави навесні призводить до знищення десятків господарських і житлових будівель, гектарів лісів та лугів. При цьому щорічно гинуть птахи, тварини, плазуни, які мешкають у відкритих екосистемах. Крім того, що вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, так, що земля на кілька разів зменшує підріст свіжої трави.

 

Проблема спалювання сухої рослинності існує не лише в Україні. Вже з початку 2019 року в сусідній Польщі через пожежу в природі загинула одна людина, ще 11 отримали опіки. Кількість пожеж через підпали листя, трави та чагарників вражає. За перший квартал цього року там сталося 10 тисяч пожеж по всій Польщі, повідомляє Польське радіо.Там найбільша кількість пожеж сталася у трьох воєводствах: Мазовєцькому (1,065 тис.), Підкарпатському (1,5 тис.), Малопольському (понад 1,3 тис.).

А в Україні під час спалювання сухої трави та очерету загинуло вже 16 людей. За даними моніторингу оперативної обстановки, в усіх регіонах України спостерігається погіршення ситуації з пожежами у природних екосистемах. Щодня працівники ДСНС України фіксують до 600 пожеж. За три місяці кількість пожеж перевищила 13 тисяч, що в 11 разів більше порівняно з минулим роком. Площа спаленої трави на полях збільшилася у понад 20 разів і наразі становить 14 тис. га, повідомляє прес-служба ДСНС України.

Найбільше пожеж у природних екосистемах виникає в Київській, Житомирській, Черкаській, Чернігівській, Донецькій та Рівненській областях. Зокрема на Рівненщині, з початку року через самовільні підпали сухої трави виникло 72 пожежі. Внаслідок пожеж вогонь знищив 60 га сухої трави.

Наразі це на три гектари більше, ніж за весь період минулого року. Часто підпалюють суху траву неподалік заповідних територій, таким чином знищуючи природний фонд. Також рятувальники країни рекомендують посилити охорону Чорнобильської зони, полігонів й утриматися від спалювання сухостою.

Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища розповідають, що для любителів спалювати листя передбачені штрафи від 170 до 340 гривень. Якщо підпал здійснили на території природно-заповідного фонду, яких на Рівненщині понад 300, то сума штрафу буде становити від 340 до 680 гривень, якщо винуватець посадова особа штраф передбачений більший — від 850 до 1700 гривень.

Коли ж наслідки підпалів масштабні, тоді настає кримінальна відповідальність — порушника можуть позбавити волі на термін від п’яти до десяти років.

Природозахисник Богдан Масовець переконаний, що сухе сміття спалюють злочинці, які не дбають ні про себе, ні про природу:

“Коли горить листя, то у повітря виділяються шкідливі речовини, які спричиняють онкологічні захворювання, а також на тому місці зменшується врожайність, оскільки разом зі сміттям випалюються і поживні речовини у ґрунті. А коли спалюють сухостій біля дороги, то це небезпечно для водіїв, оскільки через дим вони не бачать куди їхати. Тому хороші господарі листя не палять, а роблять з нього добриво”.

Олег Герута, еколог, розповів, чому не можна спалювати суху траву та листя:

“Те, що для нас здається сухою травою, очеретом та опалим листям, для багатьох комах — середовище їхнього існування. У сухій траві птахи можуть ховати свої гнізда, там живуть гризуни, плазуни, їжаки, зайці. Тому спалюючи суху траву, ми спалюємо «будинки» цих тварин. А для них це так само, як хтось підпалив би наш дім. Також спалюючи суху траву, мало хто думає про шкоду для ґрунту. Важливо, аби рештки рослин, коріння, листя перегнивали, таким чином азот, сірка, які є у ґрунті, утворюють органічні сполуки азоту. Проте коли спалюють ці органічні сполуки, то утворюються легкі кислотні азоти, які у вигляді кислотних дощів випадуть на ґрунт, підкислять його, і він стане менш родючим”.

Якщо не припинять спалювати чагарники, то з часом буде погіршуватися й здоров’я людей — збільшиться кількість хворих на астму і тих, хто страждає на алергію.

Також працівники Головних управлінь Державної служби України з надзвичайних ситуацій нагадують, що легковажне ставлення у більшості випадків може призвести до катастрофічних наслідків. І те, що основною причиною виникнення пожеж на відкритих територіях є саме людський фактор — можна легко підтвердити вражаючими статистичними показниками.

В свою чергу, поліцейські розповідають, що поки не буде прикладів реального покарання за спалювання сухої трави та сміття біля будинків, то люди не припинять порушувати законодавство. Стаття 194 ч. 2 КК України передбачає кримінальну відповідальність за ті випадки, коли підпал завдав великих матеріальних збитків чи призвів до смерті людей.

Поліцейські також допомагають у пошуку паліїв, бо часто сума витрат на ліквідацію однієї пожежі може бути набагато більша, аніж сума стягнутих штрафів із паліїв за цілий рік. Тому варто внести зміни до законодавства, які передбачатимуть більш жорсткі санкції за підпали сухостою.
Мітки: