Чи будемо ми сортувати сміття як це роблять в інших країнах Європи?

Кожен українець щорічно генерує близько 330 кг сміття. У рік на полігони й неофіційні смітники вивозять по 11 млн тонн побутових відходів. Загальна площа звалищ складає майже 5% території країни, що можна порівняти з розмірами Чернівецької області.

 

При цьому в Україні є тільки один сміттєспалювальний завод — київська “Енергія”. Його потужності недостатньо навіть для обслуговування столиці. За рік тут спалюють 260-280 тис. тонн, при тому, що в Києві збирають 1,2 млн тонн побутових відходів. В результаті 95% побутового сміття по всій країні вивозять за межі населених пунктів і зберігають десятиліттями.

 

Київські проблеми

 

Зараз в місті працює близько 300 одиниць спеціалізованої техніки — сміттєвози, які ущільнюють і перевозять відходи. Соцпакет і зарплата: водії отримують від 10 до 18 тис.грн, вантажники, в залежності від виробітку, отримують від 6,5 до 12 тис.грн.

Підприємство встановило близько 130 контейнерів для збору небезпечних відходів, таких як використані термометри, хімічні джерела струму, люмінесцентні лампи побутового призначення.

За даними «Київкомунсервіс»

“Є випадки вандалізму і нецільового використання. Люди викидають у “небезпечні” контейнери стаканчики з-під кави та іншого сміття, що ускладнює роботу підприємства. Всередині контейнера знаходиться поліетиленовий мішок, де накопичуються ці батарейки, лампочки та інше. Коли люди викидають туди недопалки або стакани від кави, доводиться перебирати все руками, що уповільнює утилізацію цих відходів”, – зазначає директор “Київкомунсервіс” Євгеній Русин.

У Києві працюють мобільні точки збору вторсировини, куди всі охочі можуть віддати відсортовані відходи. Але є чимало прикладів, коли ініціативи городян встановити поблизу під’їздів контейнери для роздільного збору сміття лише робили цю територію привабливою для безхатченків. Тим так набагато простіше було збирати картон і скло.

 

 

“Головна проблема неефективності сміттєвої реформи в тому, що її всіляко гальмують люди з сегмента «сміттєвого бізнесу», у якого є важелі тиску на владу. Крім того, з боку держави геть відсутня підтримка в сортуванні сміття для соціально-відповідального бізнесу. Наприклад, на сьогодні тільки одна велика мережа супермаркетів з ініціативи громадської організації «Україна без сміття» запустила пункт прийому вторсировини в столиці з певною програмою лояльності — кияни приносять в пункт збору чисту й ущільнену вторсировину, а натомість їм нараховують додаткові бали на карту, по якій потім можна розрахуватися за свої покупки”, – за словами директора аналітико-дослідницького центру Олександра Сергієнка.

Ще з 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне. Про це йдеться у статті 32 Закону України “Про відходи”, до якої був доданий відповідний пункт ще у 2012 році. Усі умови досі так і не виконуються.

Щодо порівняння візьмемо місто-мільйонник Відень, столицю Австрії. Чи вдалося людям впоратись з проблемою накопичення сміття?

В Австрії нам вдалося поспілкуватися з місцевими жителями щодо сміттєспалювального заводу Шпіттелау. По-перше, він є абсолютно екологічний, поблизу розміщені будинки й садові насадження. Ніяких викидів у повітря не відбувається. Також завод опалює майже пів кварталу у Відні й там найдешевші ціни на комунальні послуги.

 

 

Більшість австрійців сортують сміття. Коли до нас підійшов чоловік на станції метро і попросив пластикову пляшку, я спочатку не зрозуміла чому. Зараз усвідомлюю, що на цьому можна ще й заробити 25 центів.

Поряд з кожним будинком знаходяться контейнери для збору сміття. Пофарбовані зазвичай у зелений або чорний колір баки з синьою кришкою, призначені для збирання металу; із білою — для полімерів; із червоною кришкою — для паперу; металеві із зеленою кришкою — для кольорового скла; металеві із білою кришкою — для прозорого скла; чорні — для дрібного сміття.

Окрім цього сміттєпереробний завод у Відні нагадує шедевр мистецтва. Відомий архітектор Фріденсрайх Гундертвассер оздобив його своїми малюнками. Тепер це ще й улюблене місце туристів для фото на згадку.

 

 

За викинуте на вулиці сміття порушник заплатить штраф у розмірі 36 євро. Якщо ж потрапить і вдруге, то справу можуть передати до суду, і стягнути штраф у розмірі 2000 євро.

Маючи всі вищенаведені факти та досвід інших країн, можна припустити, що Україна має шанси вирішити сміттєву проблему. Безперечно, це складно, проте можливо.
Мітки: