Освіта і футбол: дві комети однієї галактики

Неодноразово можна почути висловлювання про те, що футболісти, мовляв, не мають освіти, нерозумні та вміють лише по м’ячу бити. Настав час розвінчати цей міф.

 

Тут можна звернутись до слів колишнього динамівця Владислава Ващука:

«Чомусь прийнято вважати, що футболісти – це всі тупі малограмотні люди, у футбол грають виключно ногами, мізки їм ні до чого. І забувають одну просту істину. Дурнів спорт не терпить. Вони в ньому надовго не затримуються».

 

Людина, котра хоче присвятити себе якійсь справі життя, зокрема футболу, повинна жертвувати чимось іншим. Таке часто буває у спорті. Щоденні тренування, тривалі поїздки, тактичні заняття, аналіз ігор, змагання, перельоти, збори – те, з чого і складається життя будь-якого футболіста.

Ще змалечку, коли батьки вирішують віддати дитину у спортивну школу, вони розуміють, що чимось прийдеться жертвувати. Так, займатись футболом можна і «для себе», але якщо у дитини глобальніша ціль – стати відомим футболістом, грати у найкращих командах – то щоденні тренування займатимуть чимало часу. Ті хлопчаки чи дівчата, що навчаються у юнацьких спортивних школах (віком від 14 до 19 років), водночас відвідують заняття у закладах освіти, куди поступили після школи. Варто сказати про те, що багато футболістів так і не отримують дипломів у ЗВО. Вони, проте, сконцентровані на досягненні спортивної мети.

Вища освіта. Та все ж є безліч прикладів того, як можна поєднувати успішне навчання та підйом по кар’єрних сходинках у світі футболу. Журналісти, письменники, математики, економісти, туроператори, дизайнери – невеличкий перелік тих професій, що їх здобувають «повелителі м’ячів».

Наприклад, Хуан Мата, гравець «Манчестер Юнайтед», отримав диплом журналіста у Політехнічному університеті Мадрида та має ступінь із спортивної науки та фінансів.

 

 

Френка Лемпарда свого часу називали «мозком» «Челсі», навіть не підозрюючи важливість сказаного. Тест на визначення рівня IQ, який проводили в команді, показав результат 150 ( для порівняння, у Ейнштейна – 160)!

 

 

Ще один приклад того, що у футбол грають освічені люди є Ромелу Лукаку. Бельгійський футболіст окрім того, що отримав диплом за спеціальністю «Туризм і звязки з громадскістю» так ще й є справжнім поліглотом (вільно володіє англійською, французькою, нідерландською, іспанською мовами).

 

 

Гравець «Манчестер Сіті» Венсан Компані також “не пасе задніх”. Бельгієць має козира в рукаві на майбутнє – ступінь МВА (бізнес-освіта). Згадаємо також про японця Нагатомо, який отримав ступінь бакалавра економіки в університеті Досіся в Кіото та видав дві книги ( перша з яких автобіографічна – «Японський красень»).

Щодо українців, то у нас титул «найрозумніший» можна повісити на шию Тараса Степаненка («Шахтар» Донецьк), де висіла золота медаль після закінчення школи. Крім того, «гірник» закінчив інститут за фахом «Міжнародний туризм та управління».

 

 

Поліглоти з м’ячем. Більшість футболістів знають по дві, три, а то й чотири чи п’ять іноземних мов (вищезгаданий Ромелу Лукаку чи Кріштіану Роналду, який володіє трьома «чужими» мовами). Це спричинено насамперед тим, що спортсмени часто змінюють клуби, переїжджають з країни в країну та пристосовуються до нових умов життя. Тим більше, володіння кількома мовами полегшує комунікацію як на полі з суддями чи футболістами, так і з журналістами.

«Книги чемпіонів» (назву взято з рубрики «Gazzetta dello Sport»). Чи розгортають футболісти книги? Чому надають перевагу: FIFA19, соціальним мережам чи друкованому слову? Що полюбляють читати?

У літаках, в автобусах, на базі – місця, де футболісти мають вільний час почитати. Зараз це стало дуже популярним заняттям серед «чарівників м’яча». Карти, Counter-strike, FIFA та … книга – лідери у рейтингу розваг. Мабуть, найпоширенішим жанром літератури є так звана «професійна» – автобіографії відомих колег, історії клубів, огляд стратегій та тактик «на полі і в роздягальні».

Справжнім бестселером є книги Алекса Фергюссона «Лідерство» та «Я, сер Алекс». Цими шедеврами захоплюються чимало футболістів, зокрема Еміль Халльфредссон, ісландський півзахисник. Також полюбляють читати психологію, романи, історичні повісті.

Наприклад, півзахисник «Палермо» Енцо Мареска розповів «Gazzetta dello Sport» про нещодавно прочитану книгу Д. Канемана “Мислення, швидке і повільне” (де ізраїльський психолог, який отримав Нобелівську премію з економіки, розповідає про те, як функціонують два типи людського мислення).

Нинішній тренер київського «Динамо» Олександр Хацкевич однією з найцікавіших книг називає “Йохан Кройф. Переможець і тиран” Ш. Геммура. Також любителем друкованого слова можна назвати динамівця Віктора Циганкова, який не гребує можливістю почитати у дорозі та ділиться надбаннями в Instagram.

 

Кмітливість, майстерність, витривалість, сміливість, швидкість – риси справжнього футболіста. Якщо чогось із цього переліку можна досягти за допомогою наполегливої фізичної праці, де болять м’язи та ллється ріками піт, то решти – невпинно гризучи міцний граніт науки. Влучно колись висловився тренер «Манчестер Сіті» Пеп Гвардіола: «Футбол – це шахи з інстинктом». Грає лише той, хто вміє поєднувати талант з можливостями тіла та розуму.
Мітки: , , , , , , ,