Кодло Білого Дому

Досвід роботи в Білому Домі, тремтіння перед інавгурацією, закриті засідання, особисті стосунки Президента з друзями та родиною можуть здатися великими таємницями. Та що, коли людина з близького оточення голови держави після звільнення оприлюднить свої записи, які кожного робочого дня записував у нотатник?

Цією людиною став Кліфф Сімс, спеціальний радник Дональда Трампа та керівник апарату Білого Дому, який у січні 2019 року видав книгу мемуарів «Team of Vipers: My 500 Extraordinary Days in the Trump White House» («Команда гадюк: Мої 500 екстраординарних днів у Білому Домі Трампа»), на сторінках якої в стилі нотаток реального часу розповідає про владу і палацові інтриги, а також болісні моральні компроміси, зрідка і про свої.

«У певному сенсі я знайшов Вашингтон вигрібною ямою чистих і слабких політиків, моралізуючими і вибірково обуреними журналістами, і співробітниками, які більше турбуються про траєкторію своєї кар’єри, ніж країни. Іноді я був одним з них. Але я також знайшов державних службовців, які, працюючи за межами уваги, присвячували своє життя продовженню та успіху американського експерименту. Іноді я був і одним з них. Це була постійна боротьба між моєю совістю, моїми принципами і культурою.»

У мемуарах автор підкреслює свій християнський ухил: він додає у свою книгу фотографію із дідусем Джиммі, який був проповідником. Цікаво, що згідно «Енциклопедії символів» Дж. Купера, члена американського філософського товариства, у християнстві гадюка вважається символом гріха та підступності.

Так і у книзі показано, як члени президентської команди лицемірно «грають» один проти одного. Та і сам автор був певною мірою «гадюкою», коли радів, що особисто із Трампом складав список ворогів із власної команди.

«Дайте мені їхні імена, – сказав Президент. Тільки в ретроспективі я побачив, як це було чудово. Я сидів там, де Президент Сполучених Штатів в основному складав список ворогів, але ці вороги знаходилися в межах його власної адміністрації. Якби це був фільм жахів, це був би момент, коли всі раптом зрозуміли, що дзвінок надходить зсередини будинку».

З неприязню Кліфф Сімс відноситься до Джона Келлі — міністра внутрішніх справ США, з яким мав неодноразові сутички на роботі. Він вирішує «пролити світло на його брудні справи»:

«Келлі отримав те, чого хотів: Джонні пішов, і зникла можливість підключити до цієї роботи свого шпигуна – Джордана Карема. Карем мав тридцять з гаком років і нещодавно одружився. Але він підходив до того опису, про який Келлі піклувався: він був відданий йому, а не Президенту».

Про Президента ж він пише лише в позитивному ключі, особливо відзначає його ораторські здібності:

«Він не звертався до кожного особисто і не хвилювався, хто слухає. Трамп говорив, як інші люди дихали. Це було як форма вправи для нього – нескінченне напруження слів, фраз, відступів і спостережень. Не маючи жодного фільтра, він зробив би те ж саме зауваження королеві Англії, яке зробив би будівельнику в одному з його готелів. Він просто той, хто він є»

Значну увагу автор приділяє і зовнішньому вигляду героїв: «Зрештою, Меланія Трамп і їхній десятирічний син Баррон прийшли до військової кімнати, щоб приєднатися до натовпу. Меланія була одягнена в біле дизайнерське плаття з тендітною тканиною, що перекинулася на ліве плече і поширювалася по діагоналі через її декольте, залишаючи праве плече відкритим. Величезне діамантове кільце на лівій руці блищало під флуоресцентним освітленням. Баррон був одягнений у чорний костюм без пояса, з білою краваткою.

Хей, крихітко, — сказав Трамп, поцілувавши дружину і додав, — давайте подивимося, що відбудеться».

Сімс хоч і стверджує, що був дуже близький до Президента, та на своїй сторінці у Twitter Дональд Трамп вирішив спростувати це:

«Співробітник низького рівня, якого я навряд чи знав, на ім’я Кліфф Сімс, написав ще одну нудну книгу, засновану на складених історіях та вигадці. Він робив вигляд, що він інсайдер, коли насправді він був не більш ніж ховрахом. Він підписав угоду про нерозголошення. Він тюхтій!».

Слід зазначити, що за даними «BBC: Україна» минулого року Трамп намагався зупинити і реліз книги журналіста Майкла Волффа “Вогонь і лють: у коридорах Білого дому Трампа”.

Думаю, ця книга — чудова знахідка для тих, хто хоче «покопирсатися у брудній білизні» одного з найважливіших осередків світової політики. Кожен знайде в ній свої уроки. Українцям книга доступна в електронному та аудіоформаті, проте слід запастись терпінням та словником, адже , стиль написання не з легких, сповнений політичною лексикою та гострою критикою. Але хіба ж можна говорити про політику по-простому?

Як відзначив сам автор: «Я хочу показати читачам, як це дійсно було та, як я бачив усе своїми очима — злети і падіння, тріумфи, боротьбу, обурення і провали. Я відчув їх усіх. А тепер це можете і ви».

 

 

Кліфф Сімс. Команда гадюк: Мої 500 екстраординарних днів
у Білому Домі Трампа. — США: Томас Дюнн букс, 2019. — 384 с.

Мітки: , , ,