Що таке буллінг та як з ним боротися?

Тема буллінгу нині є актуальною, як ніколи раніше. Не тому, що підлітки стають більш жорстокими по відношенню один до одного, а лише тому, що для цього відкриваються нові платформи у вигляді соціальних мереж.

Одразу хочу відзначити – нічого проти самого явища соціальних мереж я не маю, але все ж таки схиляюся до думки, що користуватися ними треба обережніше, особливо у підлітковому віці, коли на формування психіки, характеру та самооцінки може вплинути будь-який коментар під фото чи реакція на ваш допис.

Отже, що таке буллінг? Це складне слово, що прийшло до нас з англійської (bull – хуліган) але має звичні для кожного аналоги – знущання, приниження, надмірна критика, агресивне переслідування слабшого сильнішим. Тобто те все, що деякі називають «природнім відбором» сильніших. Але сильніших у чому – досі відкрите питання.

Про те, як боротися с такими проявами «уваги» однолітків (й не тільки) можу розповісти з власного досвіду. Але це не означає, що вже перша образлива фраза була відбита, наче куля мечем досвідченого вояки. Ні, все це стало зрозумілим з часом.

1. Потрібно розуміти чому формується таке ставлення. Повірте, справа не в тому, що ви носите окуляри, а лише в тому, що ви цього соромитесь. Люди відчувають навіть такі мізерні слабкості. А низькі душею – поспішають цю «ахіллесову п’яту» почухати чимось гострим.

2. Знайти групу шанувальників ваших окулярів. Це не обов’язково мають бути прихильники. Достатньо, якщо людина не критикує цього. Іноді, це зовсім не людина. Це може бути книжка, яка не засудить або інше хобі. Я знайшла свій порятунок у книгах Булгакова. А потім й інших авторів.

3. Зняти окуляри. Або змінити оправу. Або ж полюбити їх більше, ніж гарячий шоколад холодним вечором.

Як ви зрозуміли, йдеться зовсім не про окуляри, а про ваші звички. Про певні «проблемні» місця. Якщо вам є чого стидатися – змінюйте це. Якщо ви стидаєтесь тільки через негативну оцінку суспільства, спробуйте оцінити ситуацію об’єктивно. І як погляд професіонала каже вам, що все в порядку, просто починайте любити ці недоліки. От побачите, ніхто не зможе переконати вас у зворотному.

Але найголовніше – навчитися ігнорувати або не помічати людей, для яких буллінг став покликанням. Реагуючи, ви наче підсвічуєте їм шлях до нових провокацій. Краще сісти в колі близьких друзів, поговорити з батьками. Й не витрачати нервів на тих, хто цього насправді не заслуговує.

 

Як знати, може саме така реакція змусить їх замислитися про те, що вони роблять. Може це – їхній захисний механізм, від котрого час позбавлятися.
Мітки: , , , ,