Здорова постава дитини. Що впливає: ранець чи батьки?

У дітей знову розпочався навчальний рік. Школа, уроки, домашні завдання, спортивні секції, курси іноземних мов, і ще багато такого, що може позитивно або ж негативно впливати на осанку ваших малюків. Про поставу, психологічний стан та рівновагу дітей у період становлення особистості ми поспілкувались із лікарем-остеопатом Павлом Завалко.

 

 

– Отож, які фактори впливають на поставу дитини?

Загалом факторів є багато, але усіх їх можна поділити на дві групи: фізичні та психологічний. Якщо говорити про фізичні фактори, то зазвичай це травма, яка могла виникнути при родах або у самому ембріогенезі, чи травма, яку дитина отримала вже в процесі свого розвитку.

В остеопатії існує принцип: внутрішнє керує зовнішнім. Розглянемо приклад. Візьмемо звичайну надувну кульку, якою так люблять гратися діти. Інколи бувають браковані кульки – ти її надуваєш, а вона в одному місці ніби зім’ята. Кулька надувається вже з деформацією. Ось така «зім’ятість» є і в нашому тілі. Тільки в остеопатії це називається остеопатичним пошкодженням, тобто це спазм тканин, скручування.

Воно може бути в органі чи в іншій тканині. Коли тіло розвивається, воно роздувається як кулька, а ця проблемна точка є точкою фіксації і вже відносно неї відбуваються деформації: порушення постави, деформація грудної клітини… Це індивідуально залежить від первинної проблематики.

А якщо проблему не забрати, тіло формуватиметься відносно проблемної точки з різними компенсаціями. Іноді ці компенсації непомітні, а іноді дуже виражені. Все залежить від причини.

– Цих причин може бути багато?

Так. Найчастіше це травми. Наприклад, дитина впала на копчик. Поболіло, біль минула, батьки не зверталися до спеціаліста. А в результаті травми змістився, відповідно зміщується крижова кістка, і так поступово починається зміщення по всьому тілу аж догори. Ось вам і один з проявів сколіозу.

Ще один випадок: дитина часто хворіє запаленням легенів. Запалення – це завжди травма тканин, будь-яке запалення закінчується рубцем чи спайками, тільки цей рубець не зовнішній, а внутрішній. Орган перестає рухатися, відповідно хребет деформується в грудному відділі відносно цього органу вже не мобільний.

– Нічого собі! Хто б міг подумати, що запалення легенів впливає на поставу…

Багато людей і не знають. Навіть в дорослому віці пацієнтам, котрі мають сколіоз у грудному відділі, спеціаліст розпрацьовує самі легені, тобто є спеціальні техніки в остеопатії. Тоді сколіоз вирівнюється. Все залежить від того, наскільки затяжною була проблема. Час на відновлення у кожного може бути різним

Хочу, щоб ви розуміли, що будь-які хронічні проблеми з внутрішніми органами завжди можуть позначатися на хребті! Бо хребет – це каркас, на який нанизані наші органи, і він завжди буде підлаштовуватися під те, щоб відбувається в тілі.

 

 

Те саме можна сказати і про часті бронхіти, запальні процеси, постійні отити. А також проблеми з прикусом. Положення нижньої щелепи відображає положення тазу. Якщо у вас є проблеми з положенням нижньої щелепи, то це ознака того, що таз буде перекощеним. Через баланс м’язів це все дуже взаємопов’язано.

З такою проблемою вплив має бути не тільки стоматологічний, а й через роботу з тілом. Бо якщо ми одну область вирівнюємо, а в іншій залишається дисбаланс, наприклад, різними стоматологічними пристосуваннями вирівнюємо прикус, то для його корекції тіло може почати деформувати череп. Після цього людина вже приходить з іншою проблемою.

– Діти багато часу проводять у позі сидячи. Від правильного сидіння теж залежить їхня останка?

Так, цей фактор дуже впливає на осанку. Зараз модно сидіти заклавши ногу на ногу, перекривлюватись, тримати телефон в руках. Чим це небезпечно: тіло при тривалому перебуванні в такій позі набуває скривленої форми. Це нормальна фізіологічна реакція, але вона призводить до серйозних проблем. Іде перекіс тазу  і дуже часто дітям ставлять діагноз «різна довжина ніг» (кінцівки різної довжини). Хоча насправді кінцівки однакові, натомість існує проблема на рівні тазу. Якщо відмінність складає  1-1,5 см – цього вже достатньо, щоб почав формуватися сколіоз.

– Дуже часто діти сидять, підставивши під сідниці одну ногу. Це теж неправильне сидіння?

Так, бо у нас таз сидить на рівній поверхні, а тут йому з одної сторони дали підставку. Це те саме, коли в тебе на одній нозі взуття на каблуку, на іншій – без. Можете спробувати вдома – одразу відчуєте як зреагує спина. Якщо дитина так сидить постійно, відбуваються глибинні деформації. Водночас дитина може так сидіти, бо в неї вже десь є перекіс й вона таким чином старається компенсувати ту різницю. Але компенсації не відбувається – дитина ще більше ускладнює проблему.

– Ти згадував і про психологічні причини неправильної осанки. Давай зараз поговоримо про них.

Батьки часто вимагають від своїх дітей того,  чого вони самі не змогли зробити в дитинстві. І діти намагаються нести цей тягар, щоб не розчарувати маму і тата. Зазвичай цих дітей сварять, дорікають їм, намагаються зробити кращими, вказуючи на їхні слабкості. А що робить людина, коли їй дорікають? Вона закривається, захищається.

Це нормальна реакція: в людини спазмує діафрагма, тканини всі стискаються. І якщо це відбувається постійно, хронічно, то як би спеціаліст тих діток не рівняв, скільки б спортивних секцій вони не відвідували, доки батьки не почнуть дитину хвалити і цінувати, доти ситуація не зміниться. Будуть хвалити – дитина відчує, що вона прекрасна, і вона випрямиться.

Є  ще інший вид контролю. Батьки не дають своїй дитині «дихнути». В таких ситуаціях тіло реагуватиме на рівні легень та бронхів, бо виникає спазм цих органів, дитина хворітиме хронічні бронхіти та запаленнями, які своєю чергою негативно впливатимуть на осанку. Тобто це класична психосоматика. Це реакція тіла на емоції.

– Що таке психосоматика?

«Псих» – це душа, «сома» – тіло, тобто реакція нашого мозку, наші емоції, які відображаються в тілі. Кожна людина може перевірити вплив емоцій на тіло. Візьміть два продукти: один, який любите, а інший – який не переносите на смак. Куштуєте той, що любите – у вас ейфорія, гарний настрій. Куштуєте той, що не любите – вас одразу перекривлює, ви стаєте понурими.  Це одразу відображається на тілі.

– А що, згідно з психосоматикою, означає, коли дитина сутулиться?

В психосоматиці є таке поняття як «конфлікт самообезцінення»: я поганий, я не такий, я не впораюся. Реакція організму – дитина опускає голову, сутулиться. Якщо дитина недоотримує любові від батьків, тоді йде спазмування серця, що теж тягне голову до низу і провокує формування горбу. Де діти компенсовуватимуть брак любові? У смартфонах – лайки, коментарі, віртуальні друзі.

Батьки рідко прислухаються до слів про те, що проблема з осанкою дитини, залежить від поведінки тих таки батьків. Бо це передбачає роботу батьків над собою. Не хочете працювати над собою, то тоді бодай хваліть своїх дітей. Неважливо за що. Діти будуть впевненими в собі, вони будуть щасливіші, і у них буде гарна постава.

– Як батькам зрозуміти, що у їхніх дітей прихована депресія?

Поведінка маленьких дітей (до 5 років) відображає емоційний стан батьків. Якщо таке дитя починає хворіти різними хронічними захворюваннями – батьки повинні шукати проблему/причину в собі.

Потрібно слідкувати за поведінкою своїх дітей. Якщо дитина розкута, вільно спілкується – це говорить про те, що у дитини все гаразд. Якщо ж дитина не може висловити свої емоції – потрібно шукати пояснення. Якщо раніше дитина вільно виражала емоції, а тут враз і перестала, то батьки повинні задуматися. Можливо їхню дитину ображають в школі й вона боїться. Підлітки взагалі важко йдуть на контакт з батьками, а тому потрібно звертатися до спеціалістів й працювати над проблемою.

 

 

Практика показує, що з такими дітьми складно працювати, вони закриваються від світу. І в цих дітей звісно ж буде проблема з осанкою. Зазвичай, дуже рідко буває так, що дитина, яку хвалять батьки, враз закривається через проблеми в школі, чи якісь інші. Таке буває вкрай рідко. Переважно є перша психологічна травма через батьків, яка додалась до  соціальної проблеми. Якщо самі батьки перебувають у ролі «жертви», то діти можуть перейняти таку лінію поведінки від них.

– Змодулюємо ситуацію: батьки звернулися до  остеопата, який виявив, що головною причиною проблеми з осанкою у дитини є саме психологічний фактор. Хто далі працює з дитиною та батьками?

Тут є нюанс. Будь-які психологічно-соматичні речі будуть відображатися в тканинах. Остеопат продіагностує і виявить немобільність в самій тканині. В остеопатії є цілий напрям, який працює над емоційним звільненням. Якщо остеопату вдасться розслабити тканини і вирівняти осанку, але дитина знову потрапить в те саме стресове середовище – результат буде не довготривалим. Потрібно працювати комплексно.

 

 

Треба проводити роботу над сприйняттям дитини даного середовища, змінювати її ставлення, і потрібно працювати з батьками. Це можуть бути психологи, також є остеопати, які займаються і психосоматичною корекцією, прикладні кінезіологи. Все залежить від рівня проблематики. Якщо дитина дуже замкнена – їй може допомогти професійний психолог. Якщо просто дитину «гризе» якась одна подія, то може бути достатньо психосоматичної корекції.

– Якщо дитина сутулиться і батьки розуміють, що причина в них, але вони не готові працювати над собою, але «вирівняти» дитину все ж хочуть. Що тоді робити?

План мінімум – це записати дитину на якийсь вид спорту. По-перше, спорт буде додавати дитині впевненості. По-друге, постійна робота з м’язами буде вирівнювати тіло в будь-якому випадку. Дитина отримує на заняттях якийсь результат і розуміє, що вона класна. Це теж відіграє важливу роль. Підходять всі види спорту, що мають симетричне навантаження на тіло: карате, пілатес, дитяча гімнастика… А ось теніс, бадмінтон, волейбол – де застосовується лише одна сторона, – не є дуже добрі для осанки.

– Як з народження формувати в дитини правильну осанку?

Тут діє ціла наука щодо виховання дітей (сміється). На мою думку, все має відбуватися максимально природно і фізіологічно. Дитина повинна багато рухатися, витрачати свою енергію. Потрібно багато ходити, особливо нерівними поверхнями, і бажано босоніж. Стопи також впливають на осанку, і коли дітей без потреби заковують в так зване ортопедичне взуття (немобільне, наче кам’яне), це вже порушує роботу стопи.

 

 

На жаль, у нас ще застарілий погляд на ортопедію, європейський і американський погляд є більш «природним». У вільному доступі є маса корисних публікацій – не полінуйтеся, прочитайте. Узагальнюючи, дитина повинна бігати, стрибати, багато рухатись і це сформує правильну осанку. Інколи батьки дуже переживають за власне чадо і не дозволяють підстрибнути зайвий раз. Потрібно розуміти, що захистити дитину від травм неможливо. Наберіться терпіння і просто будьте для них опорою, а не цербером.

Є батьки, що постійно кажуть своїй дитині «не бігай, не стрибай». Потрібно розуміти, що це тягнеться ще з дитинства самих батьків. Так їх виховували. Якщо матір чи батько хоче щось поміняти у ставленні до дитини, вони повинні в першу чергу працювати над собою.

– Чи є якісь вправи, що можна робити вдома для вирівнювання осанки?

Так, тут дуже гарно працює метод на нестабільній основі – балансборд. Це платформа, в основі якої є півсфера. На ній можуть займатися і діти, і дорослі. Коли ви стаєте на таку платформу, тіло максимально розслабляється і вмикається, намагається вибудувати такий баланс, щоб ви втрималися. І окрім звичайної стійки на цій платформі можна робити багато вправ, дітям дуже подобається ловити баланс.

 

 

Це добре впливає на вестибулярний апарат, запускає нервову систему, бо потрібно постійно концентруватися. А загалом будь-які вправи будуть корисні: розтяжки, нахили. Тобто лікувальна фізкультура буде корисною. Коли питають, що робити, я кажу: «робіть хоч щось і це вже буде результат!»

– Ти радиш зовсім не сварити дітей?

Ну напевно побільше хвалити. У нас, в пострадянському просторі, склалася думка, що дітей не потрібно багато хвалити, щоб не розбалувати. Тобто покарати можна, навіть похваливши.

 

 

– Найчастіше вважають, що у дітей виникають проблеми зі спиною через те, що вони неправильно сидять за письмовим столом. Чи правильне це твердження?

Так, дійсно, якщо дитина постійно сидить за столом неправильно, то це вплине на осанку. Але знову ж таки, якщо батьки будуть постійно строго казати дитині «не горбся, не горбся, не горбся», дитина включить захисну реакцію. Якщо сказати: «дивись як ти гарно пишеш, а якщо ти ще рівненько сядеш, то буде ще краще виходити, та й спинка буде менше боліти, ти будеш здоровіша» – дитина автоматично буде вирівнюватися.

– Тобто батькам потрібно навчитися правильно формулювати своє звернення до дитини?

Так, потрібно навчитися вловлювати свої емоції, але подати їх дитині так, щоб вона зрозуміла. Лагідне звернення дитина сприймає зовсім по-іншому, ніж стандартне «не горбся!»

Якщо у вашої дитини вже є проблема з осанкою, то усвідомте, що не існує швидкої чудотаблетки! В першу чергу це робота батьків з дітьми. Якщо в дитини виникла якась проблема, бажано батькам займатися разом із дітьми, а не віддати «у руки спеціаліста та й по всьому». Навіть якщо ви кажете дитині  робити якісь фізичні вправи, то станьте біля неї і робіть вправи разом.

Покажіть приклад і дитина буде вас копіювати. Не важливо скільки дитині років – чи 1, чи 5, чи 10. В сучасному суспільстві, коли всі зайняті, виникає проблема: якщо дитина бачить, що батькам того не треба, то й вона того робити не буде. Тому потрібно приділити час і разом з дітьми працювати над покращенням!

 

Частіше хваліть своїх дітей, дайте їм трішки більше свободи!

 

 

Журналіст PenAll Христина Романюк
Мітки: , , , , , ,