Бог завжди подорожує інкогніто

Життя – то є ризик.
Якщо ти не ризикував – ти й не жив.
Саме ризик дає…присмак шампанського.

Сестра Емманюель

У головного героя Алана було нелегке дитинство: він не знав свого справжнього батька, а мати, сподівання якої на щасливе власне життя були марними, зосередила всю свою увагу на синові, який «точно мав досягти успіху».

Часто так трапляється, що батьки проектують на дітей власні нездійснені мрії та сподівання. Так сталося і з героєм. Але на цьому невдачі  Алана не закінчуються, у його житті відбувається переломний момент, і ось він стоїть на верхній балці Ейфелевої вежі, щоб стрибнути вниз. Там нагорі Алан зустрічає таємничого чоловіка, з яким вони укладають договір на життя: Алан має у всьому слухатися, а чоловік допоможе покращити ситуацію і навчить героя насолоджуватися життям.

Як ви зрозуміли, справжні пригоди тільки починаються! Що це за таємничий наставник, який випадком долі опинився в тому ж місці, в той же  час? Чому він хоче допомагати юнакові, які його мотиви? Це не просто книжка із психології саморозвитку, не перелік правил і вправ, а захопива історія життя паризького хлопця, який шукає своє місце в житті, бореться із страхами та комплексами за особисте щастя!

Поради і завдання, які дає Алану таємничий наставник, –  дуже доречні. У вас є страх перед людьми? Як часто ви багато робите задля інших через страх перед можливою реакцією на вашу відмову? Можливо, ми просто боїмося висловити свої бажання? Тоді нам дуже складно йти проти волі інших і щиро заявити про свою відмову.

Як помреш, на надгробку напишуть:
«Нічого не досяг, ніколи не мав бажаного, зате всі вважали мене люб’язним».

Таємничий наставник вчить Алана, що треба звикнути до того, що він не завжди буде відповідати очікуванням оточення, не завжди відповідатиме їхнім критерієм, цінностям. Потрібно відійти від концепції прагнення догоджати й навчитися не надто перейматися думкою інших про вас.
Спершу потрібно зрозуміти, що робить вас унікальним, інакше  надалі   «щезатимете» на користь інших.

Наставник каже: «якщо не жити так, як хочеться, — життя буде тривалим і нудним». Запам’ятаємо цей гарний вислів!

Читаєте 50 книжку з саморозвитку, а в житті нічого не змінюється? Життя не теорія. Таємничий наставник вірив лише в силу досвіду, здобутого на практиці, – лише він дійсно може змінити людину. Решта – бла-бла. Тому впродовж кількох місяців слухняний Алан виконував найрізноманітніші завдання, які до того не мав би сміливості здійснити!

«Розважайся. Це найкраща порада, яку можна тобі дати. Якщо тобі це вдасться – ти виграв. Перестань усе сприймати так серйозно. Розслабся та сприймай це випробування як гру». Чи покращилося його життя після такої «гри»??!

Кожен вільний дивитися на життя, як на площу, засіяну пастками, які треба оминати, або ж на майданчик для ігор, де в кожному закутку є якийсь цікавий досвід, що збагачує. Тільки уявіть, на що буде схожий світ, коли жодна ситуація не в змозі примусити вас почуватися незручно.

На роботі Алана турбує відчуття постійного осуду, ніби його замкнули у його ж кабінеті. Але якщо ви зобов’язали себе не розчаровувати інших, щоб відповідати їхнім очікування щодо вас, або щоб адаптуватися до їхніх звичок… Щодо вас ставатимуть дедалі вимогливішими, наче то вже стало вашим завданням — підкорятися чужим забаганкам.

Також в Алана був брак самоповаги. Якщо людина недостатньо впевнена у своїй цінності, вона стане слабкою ланкою, яку відразу ж відчувають «збоченці», які будуть тиснути там, де болить. Ми всі народжуємося з однаковим потенціалом віри в себе. А потім чуємо коментарі батьків, вихователів, учителів…

Якщо раптом усі вони лише критикують, докоряють, звертають увагу на наші хиби, промахи і невдачі, — у нашу манеру мислення закарбовується відчуття неповноцінності й самокритики.

Автор книги розписує цілу інструкцію, як діяти, коли хтось дорікає вам несправедливо… В жодному разі не виправдовуйтесь – так ви підтверджуєте слова тієї людини! Якщо вас безпідставно критикують, ви маєте почати запитувати!!! Поставте критикану купу запитань, і нехай виправдовується він!!! Не ви, а він мусить довести, що його закиди обґрунтовані. Простіше кажучи, пошийте його в дурні. Хіба не дивовижний «рецепт»!? Запитуйте, які підстави в нього так говорити  і не давайте йому ховатися за загальними словами. І якщо він дійсно несправедливий — йому доведеться пережити неприємні моменти. Геніальність такої методики в тому, що вам зовсім не треба виявляти ніякої агресії.

Уривки, які мені сподобалися та запам’яталися:

  • Ніщо мене не тримало, я переміг якусь частину власних рамок. Уперше я насмілився вільно казати незнайомцеві те, що думаю, – і я відчув легкість, а надто – свободу.

 

  • Цього таксиста, як і багатьох інших, ти ніколи більше не зустрінеш – то просто якісь незнайомці. Твоє життя, твоє майбутнє від них не залежить, правда? Однак ти відчуваєш потребу якось…підлаштуватися, щоб вони тебе оцінили. Ти боїшся, що в тобі розчаруються і тебе відкинуть. Тому ж бо ти й не дозволяєш висловлювати справжні думки й почуття, діяти так, як тобі хочеться. Ти намагаєшся адаптуватися під очікування інших. Причому тебе ніхто не просить – ти так робиш з власної ініціативи. Ти підсвідомо змушуєш себе так чинити. Інакше, як тобі здається, ти не будеш подобатися, від тебе будуть іти. То ж ти, не усвідомлюючи, накладаєш на себе купу обмежень – тому ти й не почуваєшся вільним!

 

  • Коли ти йдеш життям, обходячи здалеку все, що тебе лякає, — ти не можеш побачити, що більшість тих лячних речей вигадані твоїм же розумом.

 

  • Цитати Ганді: «Ми самі мусимо стати тими змінами, яких хочемо домогтися від світу».

 

  • Люди жахаються незнайомого, відмовляються від будь-яких змін в особистому житті. У них є ідеї, проекти, мрії, але вони їх ніколи не реалізують, паралізовані тисячею необгрунтованих страхів.

 

  • Особисто я вважаю, що все життя складається з постійних змін, з руху. Щоб мати змогу розвиватися в потрібному руслі, корисно не просто сприймати зміни, а навіть ініціювати їх самому.

 

  • Намагайся зрозуміти іншого, перш ніж чекати, щоб тебе зрозуміли.

 

  • Той, хто підлаштовується під правила, просто не хоче думати самостійно! Якщо ти міркуєш у межах певних рамок, ти не знайдеш нових рішень — тільки ті, що давно відомі. Вкрай потрібно вийти за ці межі!

 

  • Існує лише той ліміт, який ти сам собі поставиш.

Підсумую усе написане. Книга мені надзвичайно сподобалася! Я вважаю, що у кожного  будуть різні враження від прочитання, адже кожен знаходить в книжці щось для себе. У мене було враження, що поради, які давав таємничий наставник Алану, стануть у нагоді і мені, тому я з нетерпінням чекала, чим закінчиться цей цікавий експеримент.

Ейнштейн говорив, що випадок – це Бог, який завжди подорожує інкогніто.

 

Мітки: